Як виявити сексуальне насильство над дітьми та що робити
18 листопада – Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. За статистикою, кожна п'ята дитина в світі стикається з сексуальною експлуатацією або зловживаннями, а 70-85% сексуальних злочинів щодо дітей здійснюються людьми з «кола довіри» дитини, тобто родичами і знайомими. Травма від такого жахливого досвіду може тривати все життя, а в умовах воєнного конфлікту сексуальне насильство вважається зброєю. Серед найпопулярніших причин сексуальної експлуатації дітей – бідність і розруха.
Як розпізнати ознаки пережитого сексуального насильства у дітей?
Публікуємо пам'ятку, розроблену Українською фундацією громадського здоров’я та ЮНІСЕФ:
Діти до 3-х років: побоювання фізичного контакту (наприклад, коли хтось намагається взяти на руки), надмірна схильність до сексуальних ігор.
Діти дошкільного віку (3-6 років): почуття провини, сорому, відрази; ігри сексуального характеру та нав'язлива мастурбація.
Діти молодшого шкільного віку (6-9 років): страх, почуття сорому, відраза; відчуття «брудного тіла»; сексуальні дії з іншими дітьми.
Діти від 9 до 13 років: страх перед власною домівкою, небажання йти додому після школи, відсутність друзів, низька самооцінка.
Підлітки від 13 до 18 років: відраза, сором, надмірно сексуалізована поведінка; спроби суїциду, реалізоване чи нереалізоване бажання облишити власну домівку; агресивне поводження, уникання тілесної та емоційної інтимності.
Як діяти, якщо ви виявили насильство, зокрема, сексуальне:
- Протягом однієї доби від виявлення факту насильства повідомте Службу у справах дітей та молоді та поліцію.
- Разом із Службою у справах дітей
- необіхдно визначити, чи забирати дитину з родини
- звернутися до медзакладу,
- надати психологічну допомогу.
Як підтримати дитину:
1) дати інформацію і контакти про установи, які можуть допомогти,
2) організувати підтримку однолітків,
3) з'ясувати, чи потрібна матеріальна допомога (одяг, шкільне приладдя) та надати її.
4) знайти безпечне місце для обіду і виконання домашніх завдань,
5) переконатися, що дитина не почувається ізольованою або самотньою, а запропонована підтримка є тактовною і не виключає дитину з колективу,
6) запитати в дитини, якої ще допомоги вона потребує.
ГАРЯЧА ЛІНІІЯ інформаційно-довідкової служби Міністерства внутрішніх справ України: 044 256 03 33
Національна поліція: 102
Національна дитяча «гаряча лінія» 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного)
Підготовлено за інформацією «Право на здоров'я» (HealthRight International) в Україні