Як в Україні реформуватимуть екстрену медичну допомогу

Суттєве збільшення фінансування екстреної медичної допомоги (ЕМД), у тому числі підвищення заробітної плати працівникам, оновлення парку автомашин, розподіл викликів на 4 категорії, швидший доїзд карети на виклик… У такому напрямку у МОЗ планують розвивати ЕМД України у найближчі три роки.

На брифінгу 31 липня міністр охорони здоров'я Максим Степанов представив детальний план реформування системи екстреної медичної допомоги в Україні, зазначивши: «Зараз в Україні працює 25 регіональних центрів екстреної медичної допомоги. У системі працює майже 40 тис. осіб, 2 954 бригади, які цілодобово, 24/7, готові прийти українцям на допомогу».

За його словами, проблеми у сфері екстреної медицини виникли не за один день, а накопичувалися майже 30 років, серед них: неправильно побудована мережа ЕМД, стан автопарку екстренки, неправильно побудовані маршрути пацієнтів, відсутність достовірних статистичних даних, відсутність алгоритмів реагування при надзвичайних ситуаціях, низьке фінансове забезпечення тощо.

Повідомляється, що в Україні при гострому інфаркті міокарда лише 56% пацієнтів екстреної медичної допомоги потрапляють у медичні заклади, де їм надають спеціалізовану допомогу. Майже такий же показник при гострому мозковому інсульті. Проблема полягає у неправильно побудованих маршрутах автомобілів швидкої допомоги. МОЗ вирішує питання маршрутизації, щоб у 2021 році не менше 80% пацієнтів з інфарктом та інсультом потрапляли до спеціалізованих лікувальних закладів, а у 2022 році цей показник складав 90%. Зазначимо, ми нещодавно розповідали, що, аби побачити на власні очі, як працює ЕМД, у Броварах міністр охорони здоров’я виїжджав на виклики разом з екстреною допомогою.

Зокрема, наступного року планується, що показник дотримання нормативу з часу доїзду швидкої до пацієнта має досягти 60% (зараз лише 31%), у 2022 році – до 75%, а в 2023-му – до 85%. Для цього міністерство запланувало запровадження екстериторіального принципу роботи швидкої (без прив'язки до конкретної області), будуть розроблені протоколи роботи диспетчерської служби, вирішено питання маршрутизації, тобто у який саме медзаклад мають направляти пацієнта у критичному стані. Також буде виділено 4 категорії викликів: критичний, екстрений, невідкладний і непрофільний.

Фінансування

«У 2020 році розмір фінансування ЕМД становив 6 млрд грн. Додатково уряд виділив ще 1,26 млрд грн. 922 млн грн передбачено в державному бюджеті на заміну карет швидкої допомоги, які знаходяться на балансі нашої екстренки. У цьому році ми плануємо закупити близько 400 автомобілів», – розповів міністр під час брифінгу.

На його думку, у 2021 році послуги ЕМД та її фінансування мають бути на рівні 15,9 млрд грн, адже саме з такими цифрами можна говорити про якісну допомогу.

«Також треба передбачити близько 1,6 млрд грн, щоб закупити близько 700 автомобілів. Ще 707 машин плануємо закупити у 2022 році. Це наші пріоритети та бачення екстреної медичної допомоги. Ми чітко знаємо, куди йти та у який спосіб це робити. Ми почали рухатися цим шляхом – і я впевнено можу сказати, що ми в найближчі 2-3 роки зробимо еталонну екстрену медичну допомогу», – підсумував Максим Степанов.

Нещодавно "Погляд" інформував, що на екстрену допомогу в Україні виділять більше 2 млрд грн.

Також у МОЗ порівняли роботу «швидкої» в різних країнах ЄС. Виявляється, що в Італії та Німеччині швидка приїздить лише тоді, коли є серйозна загроза життю. А на Кіпрі - лише у разі пологів, серцевих нападів, ДТП та зупинки дихання.

В Україні «швидка» приїздить у таких випадках:
• непритомність;
• розлад дихання;
• біль у грудях;
• нудота з головним болем;
• при температурі вище 39;
• отруєння;
• порушення перебігу вагітності;
• укуси тварин та травми.

Натомість заробітна плата медиків в Україні є найнижчою серед країн Європи та складає $199 на місяць. На охорону здоров’я в Україні витрачають лише 3,1% ВВП, тоді як країни Європи витрачають до 12% свого ВВП на медицину.

Тож у рамках розробленого плану реформування екстреної медичної допомоги МОЗ ініціюватиме суттєве збільшення заробітної плати працівникам служби. Наразі в Україні водій швидкої отримує від 3,8 до 4,2 тис. грн на місяць, диспетчер – до 6 тис. грн, лікар – до 7 тис. грн, фельдшер – від 4 до 6 тис. грн. У наступному році МОЗ планує збільшити ці цифри до таких: зарплату водія «швидкої» підвищити до 10-12 тис. грн, фельдшера – 13-16 тис. грн, лікаря – 20-22 тис. грн.

Традиційно на брифінгу міністр Степанов озвучив поточну ситуацію з поширенням коронавірусу по країні станом на 31 липня. Так, за минулу добу було зафіксовано 1090 нових випадків COVID-19, з них 77 у дітей та 78 у медичних працівників. Госпіталізовано у заклади охорони здоров’я рекордну кількість хворих – 261 особу. Одужали за добу 598 осіб, померли - 20.

За минулу добу найбільшу кількість підтверджених випадків зареєстровано у Львівській (147) та Івано-Франківській (111) областях, а також у місті Києві (110).

Зазначимо, 30 липня Україна встановила новий «коронавірусний» антирекорд - 1197 нових випадків зараження коронавірусом.

Читайте наш огляд країн, які поки що краще за всіх впоралися з COVID-19. Україна потрапила аж на 122-ге місце.