Як правильно говорити з дітьми про військову агресію: поради психолога
27.11.2018
Ольга Аверіна 0
Після нападу Росії на українські судна більшість батьків стають схвильованими, вони не сплять, стежать за новинами, спілкуються про це вдома. А діти все це відчувають.
Теракт, напад, агресія – це завжди неочікувано і травматично. Вони орієнтовані на те, щоб спровокувати паніку, інстинктивні дії та агресію у відповідь. Ми це розуміємо, у нас є інформація, ми здатні чинити цьому опір та намагатися утримувати стабільність.
У маленької дитини інформації обмаль. Чим менша дитина, тим менше у неї цієї інформації.
Авторка низки книг з виховання дітей Світлана Ройз розповіла, як говорити з дітьми про тероризм, йдеться у дописі у Facebook.
"В нашій країні біда. Дорослі вирішують, що робити. Ти в безпеці. Зараз важливо всім відпочити, щоб була сила допомагати в разі потреби", – ось що сказала своїй дочці дитячий та сімейний психолог Світлана Ройз після нападу Росії на українські судна.
За таких обставин дитина шукає у батьків підтримку, опору. Тому дорослим слід впоратися із власною тривогою, щоб вмістити в себе тривогу дитини.
Психолог зазначає, що чим менша дитина, тим менше потрібно їй інформації. Тому дитині до 2 років потрібно сказати, що все добре, що батьки з нею, в безпеці. Обов’язково необхідно обіймати малюка, тримати за ручку, спинку, щоб дитина відчувала тепло та опору.
Дитина на 10 років має знати, що батьки засмутилися через почуту новину. Потрібно сказати, що є люди, які зробили іншим людям боляче. І зараз багато хто про це турбується. Потрібно, щоб дитина зрозуміла, що є різні люди, але світ не поганий. Батькам необхідно дистанціювати новину від дитини. Якщо дитина щось запитує, обов’язково відповідайте на це, оскільки вона продовжуватиме свої пошуки деінде. Поясність, що потрібно робити дитині в екстремальних ситуаціях і які телефони служб вона повинна знати.
Слова, які важливо чути дитині:
"Зараз ми в безпеці. Я і багато інших людей зробимо все, щоб ми були в безпеці".
"У всіх своє життя і своя доля. Я вірю в те, що в нас буде все добре".
"Поганих людей набагато менше, ніж хороших. Згадаймо усіх, хто тебе любить і хто про тебе дбає".
Як батькам допомогти дитині не панікувати:
1. Спробуйте пограти. Нехай у голові дитини буде гра, а не страх.
2. Обіймайте дитину, робіть масаж ніжок чи спинки.
3. Нехай дитина знімає напругу фізично – кричить, бігає, стрибає, тощо.
4. Розмальовуйте долоньки. Важливі додаткові межі, дитина малює в межах ліній.
5. Майструйте разом з тим матеріалів, над якими можеш відчувати контроль – глина, пластилін, пісок, тісто.
6. Робіть вправи на дихання – дути в соломинку у воді, видувати мильні бульбашки.
7. Фантазуйте і створюйте власний чарівний безпечний світ.
8. Якщо немає можливості трансформувати страх – створити для нього сейф (коробку, папку). Намалювати страх, покласти в "надійне місце" та міцно закрити. Це дозволить відпочити від напруги.
9. Створити образ захисника (чогось більшого за людину) – Ангела, чарівного провідника Собаку, тощо.
10. Говорити про душу.
11. Гратися з водою.
Любіть і бережіть дітей!!!