Вишневе: історія одного рояля

У Вишнівському РАЦСі знаходиться старовинна річ - рояль родини Мігаїв, на якому грав один з найвідоміших композиторів світу Ігор Стравінський.

Як розповідає директор Історико-краєзначого музею Вишневого Вадим Бухаров, історія розпочинається більше ніж 120 років тому.

17 листопада 1898 року випускниця інституту шляхетних дівиць Юлія Павлівна Русанова одружилася із ревізором руху Поліської залізниці Миколою Івановичем Мігаєм. Любов до класичної музики була частиною життя в родині Русанових, відтак, чоловік вирішив зробити дружині в день весілля відповідний подарунок - він купив їй рояль.

Згодом Мігай отримав призначення на посаду контролера руху Південно-Західної залізниці і поселився на станції Жуляни, яка в майбутньому стала містом Вишневе. Рояль також переїхав разом із родиною в Жуляни.

"Хоча, історія про те, що Ігор Стравінський насправді неодноразово бував у Мигаїв в Жулянах та грав на цьому роялі, стала мені відомою зовсім випадково. Я зустрічався з нинішньою господинею найстаршого будинку Вишневого – Маргаритою Андріївною Мігай (яка ще застала Юлію Павлівну і чула від неї багато історій з життя їхньої родини), ми розмовляли про історію перших мешканців міста, передивлялися дореволюційні фотоальбоми та сімейні реліквії. Посеред розмови цілком буденно прозвучала фраза про те, що в 1910 – 1913 рр. в цьому будинку кілька разів бував Стравінський", - розповідає директор музею.

Як виявилося, відомий композитор був знайомий з Юлією Павлівною ще в Петербурзі, також неодноразово приїжджав до Києва та був візником в Жулянах, зокрема гостював у Юлієї Павлівни, де вони звичайно викочували рояль на літню веранду та грали на ньому в дві руки. Під вечір, тим самим візником, Ігор Стравінський повертався до Києва.

"Юлія Павлівна була надзвичайно освіченою, ерудованою людиною, чудово володіла німецькою, французькою, польською та українською мовами, а гра на роялі була її справжньою пристрастю. Уявіть, на початку минулого століття в маленькому пристанційному селищі Жуляни не було електрики, телефона та водопроводу – нічого із тих благ цивілізації, до яких ми звикли, але над садами цієї околиці Києва вечорами лунали мелодії Кришталевого вальсу Шопена, Місячної сонати Бетховена, Прелюдії Рахманінова та інших ", - зазначає Вадим Бухаров.

На час візитів до Вишневого, молодий Стравінський був вже досить відомим музикантом. Перші його твори "Фавн і пастушка" та "Симфонія мі бемоль мажор" були виконані придворним оркестром ще у 1908 р. Наступного року композитору замовили кілька аранжувань для російського балету в Парижі. Потім виходить музичний супровід для балету «Жар-Птиця», наступний сезон відкривається балетом «Петрушка», який приніс йому світову славу. Перед початком Першої світової війни Ігор Стравінський покидає Батьківщину, починається новий етап його творчості вже закордоном. Сама ж Юлія Павлівна Мігай нікуди не виїжджала, вона пережила в Жулянах три війни (Першу світову, Громадянську, Другу світову), голод на початку 20-х, Голодомор 1932-33 рр. та післявоєнний голод 1946–47 рр. Після смерті чоловіка у 1919 р. та сина у 1920 р., вона залишалася з донькою на руках.

Після звільнення України в 1944 р., музику цього рояля слухали радянські офіцери, яких поселили в будинку.

Юлія Павлівна померла у 1958 році, залишивши після себе дивні спогади про її захоплення музикою – та цей рояль, який нащадки Мігаїв у 2018 році передали Історико-краєзнавчому музею Вишневого.

Джерело: ‎Історико-краєзнавчий музей міста Вишневе