Новини
Головні новини
Київщина-суспільство
Політика

Вибори на Київщині: штаби працюють над помилками


Партії "Європейська Солідарність" та "Слуга народу" продовжують змагатися за голоси виборців.

За кількістю висунутих кандидатів та отриманих мандатів партія ЄС десь на 1% випереджає партію центральної влади. Проте  “слуги народу” мають значно вищі показники за кількістю обраних голів у містах і селищах. Ірина Федорів, журналіст Руху ЧЕСНО, підготувала цікавий матеріал-дослідження про результати минулорічних виборів у Київській області, та як наразі штаби політсил працюють над аналізом власних помилок. Далі - читайте на "Погляді" без купюр.

Якщо порівнювати кампанію БПП у 2015 році та кампанію “Слуги народу” у 2020-му як двох партій центральної влади, то у чинної партії влади результати більш серйозні. У “слуг народу” більше мерів та голова Київської облради. Народний депутат Олександр Дубінський, який вів кампанію “Слуги народу” на рівні області, до того, як його вигнали з партії, зізнався, що Володимир Зеленський поставив йому завдання дати найвищий результат з-поміж усіх областей. І він із цим завданням впорався.

Свої позиції в області серйозно втратила і партія “Свобода”. Очільник осередку Ігор Сабій твердить, що ЄС завдяки технологіям забрала собі патріотично налаштований електорат. Але кількість мандатів у “Європейської солідарності” насправді зросла несуттєво у порівнянні з 2015 роком.

“Батьківщина” теж втрачає позиції і в містах, і у селищах. Якщо раніше вона мала підтримку сільського електорату, то зараз у малих громадах політсилу обійшла нова партія “За майбутнє”. 

“Самопоміч” практично зникла з політичної мапи Київщини. “Голосу” ж вдалося взяти лише половину від тієї кількості мандатів, які “Самопоміч” отримала після Революції Гідності. Партія робила ставку лише на ті громади, де були команди на місцях, а “Свобода” намагалася закрити більшість громад і показала значно менші результати, ніж “Голос”, маючи приблизно однакові ресурси.

Регіональні проєкти, на кшталт “Нових облич”, згасають, традиційно йдуть на співпрацю з центральною владою і вже не претендують на місця в облраді.

Очільники партійних осередків визнають, що під час кампанії, яка була дуже короткою, фандрайзингом не займалися. І обіцяють, що розроблятимуть стратегію з фандрайзингу найближчим часом. Що стосується партійної ідеології — тут між політсилами тривають суперечки щодо того, чи вона взагалі є у партій.

Рух ЧЕСНО з’ясовував, як вплинула партійна система на результати виборів та які партійні осередки були більш ефективними. 

З яким результатом партії перемогли у містах

На Київщині 25 міст. У всіх цих містах на попередніх місцевих виборах у 2015 році можна було балотуватися лише від партій. Хоча низка міст мали населення менше, ніж деякі селища.

Наразі кількість партій, які брали участь у виборах до облради та міськрад, зросла. Якщо раніше у виборах до міськрад брало участь в середньому 12 партій, то тепер — 16. З-поміж них могли бути і технічні партії. Таким чином, застави не стали запобіжником для кандидування.

Парламентські політсили мають більше кандидатів, ніж інші партії, адже у них є стартовий рейтинг і кандидати мають більше шансів пройти у ради.

Якщо для ЄС ситуація із кількістю мандатів порівняно з 2015 роком майже не змінилася, то позиції “Слуги народу” як партії центральної влади у порівнянні з результатами БПП суттєво міцніші. Партія взяла шість посад мерів міст. ЄС спробувала наздогнати “слуг народу” у січні цього року, коли мерів обирали Бровари і Бориспіль. Але зрівняти рахунок не вдалося, оскільки виграли лише у Броварах.

Але для ЄС це все одно успіх, бо на виборах 2015 року вони мали лише трьох мерів міст на Київщині. Рух ЧЕСНО писав про те, що партії намагалися домовитися з чинними мерами міст, щоб вони дали під вибори свої “сітки голосів”.

Ще шістьох голів “Слуга народу” отримала у селищних радах. У ЄС, як і у “За майбутнє”, таких лише троє.

Спроможність партій у селищах

На останніх місцевих виборах партії вперше кандидували своїх представників у всі селищні та сільські ради, де виборців понад 10 тис. 

Якщо порівнювати з виборами до міськрад 2015 року, то у селищах і селах на цих виборах, по суті, балотувалася така сама кількість партій — в середньому 12. Але у містах на цих виборах середній показник зріс до 16. Це попри те, що з’явилися застави.

Тобто те, що партійна система спустилася у малі громади, не стало проблемою для партій під час висування кандидатів. Це при тому, що ситуація ускладнилася введенням гендерної квоти. 

Постає питання, від чого може залежати кількість партій, які ведуть боротьбу за владу у селищі. У Гостомельській ОТГ, яка є селищем, кількість партій була найбільшою з-поміж сіл і селищ на цих виборах. Тут балотувалося навіть більше партій, ніж у деяких містах. 

“Така висока зацікавленість партій у Гостомелі може пояснюватися тим, що у нас дуже великий бюджет — 367 мільйонів. Відповідно, за цей ресурс громади ідуть боротися представники деяких партій”, — розповідає депутат Гостомельської ради Юрій Марчук (“Слуга народу”).

Окрім бюджету, чималу роль у Гостомелі відіграє наближеність до столиці. Саме тут Гостомельська рада у 2008 році дерибанила ділянки Біличанського лісу

За кількістю кандидатів і отриманих мандатів партії у селищах тримали ті ж місця, що і на рівні міськрад. Єдина партія, яка зробила тут суттєвий ривок, — це УДАР, яка з 12-го місця у містах вирвалася на сьоме у селищах. І має ще одного голову — у Баришівці.

Партії обирали різні стратегії ведення кампанії. “Свобода” намагалася висунути кандидатів у кожну раду. І дані свідчать, що списки у багатьох радах налічували мінімально необхідну кількість кандидатів — 16.

“Голос” обрав зовсім іншу тактику. Вони йшли там, де мали сильні команди — покривали меншу кількість рад, і всі ресурси були кинуті точково на ці громади.

Відповідно, співвідношення кандидатів і мандатів у “Голосу” суттєво вище, ніж у “Свободи”.

Ціна мандата

Коли ми говоримо про ефективність кампаній, важливо розуміти, які ресурси мали штаби і яку кадрову політику і тактику агітації обирали голови штабів. Звісно, низка партій стартувала з дочасною агітацією, яка не потрапляє у звіти. Під час виборів партійці не завжди відображають у звітах всі витрати. Але, порівнявши офіційні цифри зі звітів, які осередки подавали до ТВК, можемо приблизно вирахувати співвідношення ціни мандата.

Зауважимо, що на сайтах обласних осередків вдалося знайти звіти партій “За майбутнє” і “Голос”. Останні навіть надавали звіти з рівнів ОТГ, щоправда, переважна більшість нульові. Як правило, незначні кошти вносилися у фонди кандидатів у мери від цієї партії, але жодного мандата мера партія так і не отримала.

Якщо порівнювати ціну мандата “Голосу”, то вона на рівні дещо більше 5 тис. гривень, а у “За майбутнє” і “Свободи” ціна мандата приблизно однакова — близько 14 тис. гривень. Це якщо розділити суму обласного бюджету, який працював на всю область, на загальну кількість отриманих мандатів. Однакова ціна мандата для двох різних партій пов’язана з тим, що у “Свободи” значно менше мандатів, але у “За майбутнє” була набагато дорожча кампанія — близько 3 млн гривень. 

Найбільш успішною за кількістю мандатів була кампанія “Європейської солідарності”. В області партія показала кращі результати, ніж у 2015 році.

“Для мене дуже помітною, навіть агресивною, була кампанія “За майбутнє”. Це нова політична сила, наші партнери в облраді, їм треба було піднімати впізнаваність. Тому в них була доволі інтенсивна кампанія зовнішньої реклами — борди, вони проводили форум — робили такі заходи, щоб запам’ятатися. За кількістю мандатів бачимо, що це дало результати. Чого не можу сказати про УДАР. Ця політична сила, яка колись об’єдналася з БПП, наразі пізно стартувала з кампанією — тільки у вересні, коли почався офіційний старт. Ми ж працювали з початку року, зокрема і з волонтерськими проєктами допомоги”, — зазначає голова фракції “Європейської солідарності” Георгій Цагареішвілі.

Тут варто зауважити, що офіційний старт кампанії дає можливість відслідкувати, звідки партія брала гроші на виборчий період. Низка партій дійсно ведуть дочасну агітацію. І так звані волонтерські проєкти часто є нічим іншим, ніж гречкосійством.

Тому ті партії, які розпочали кампанію раніше, вели дочасну агітацію і засівали округи, мають значно вищу ціну мандата, ніж офіційно зазначена. Крім того, представники різних партій наголошують на тому, що є офіційні витрати на кампанію, які можна побачити у звіті, а є готівка, яку використовують для виборів, і її походження невідоме. 

Але зараз, вже після кампанії, у штабах міркують над тим, як оптимізувати витрати. 

“З огляду на отриманий після кампанії досвід, “Свобода” на Київщині зараз діяла, певно, дещо інакше. Ми б не висували кандидатів у районні ради, де нема повноважень і бюджетів. Це тільки дурно витрачені гроші на заставу. Краще б ці 325 тис. гривень, які пішли на заставу, ми витратили на агітацію, газети, білборди. Для розуміння, те, що пішло на заставу райрад — це ¾ нашого виборчого фонду. Тобто ми його могли, по суті, подвоїти, а значить, могла зрости ефективність і покращитися результат”, — розповідає Сабій.

Для порівняння, “Голос” із семи райрад балотувався лише у дві. Відповідно, у цієї партії витрати на заставу для рад цього рівня були значно менші.

“Ми значну частину коштів використали на друковані матеріали. Багато матеріалів друкували наші кандидати самі, на своїх принтерах, і у малих громадах розносили виборцям. Кампанія була від виборця до виборця. Бордів, по суті, майже не було. У нас були візити голови Київської обласної організації Ярослава Железняка, кандидата у мери Києва від “Голосу” Сергія Притули, голови партії Кіри Рудик та інших народних депутатів у низку міст. Ми ставили на ті населені пункти, де у нас були команди. Ніхто не розраховував на те, що ми можемо майже подолати 5% і пройти в область. Соціологи нам малювали до 2% максимум. Тобто те, що ми по області за відсутності команди в усіх населених пунктах піднялися майже до прохідного бар’єру — це все завдяки низовій кампанії наших команд у громадах”, — наголошує Олег Конихов, керівник секретаріату київської обласної організації “Голосу”.

Важливо, що 12% виборців готові жертвувати кошти партіям, але, як з’ясував Рух ЧЕСНО, навіть партійні сайти не пристосовані для того, щоб залучати кошти громадян. Відповідно, за відсутності запиту партій кількість внесків від громадян мінімалізована. Таким чином, політики відповідають перед донорами, які дають кошти в офіційні та неофіційні бюджети партії на вибори.

“Перед виборами ми ретельно відбирали представників партії і не дали балотуватися таким токсичним кандидатам, як колишня депутатка Ірпінської ради Анастасія Попсуй. Всі, хто йшли, по суті, бізнесмени. Фінансували всі самі кампанію або залучали друзів. Я фінансував, Гудзенко. Це спільний бюджет. Турів було багато в ОТГ, бордів було багато. Не було впізнаваності партії. Може, переборщили з бордами... На території області центральний апарат зняв багато бордів уздовж головних магістралей. А ми на місцевому рівні допрацьовували. Борди не дали встановити тільки в Ірпені. Ми домовлялися, а ірпінська влада всюди зривала", — розповідає Москаленко.

І Ярослав Москаленко, і Георгій Цагареішвілі зазначили, що зараз партії працюють над тим, щоб розробити стратегію фандрайзингу, і це є одним із пріоритетних питань. Ефективність роботи керівників осередків визначається зокрема і результативністю фандрайзингу, тобто коли зростає кількість дрібних внесків на рахунок партії. Наприкінці року Рух ЧЕСНО підведе підсумки і зробить рейтинг партій, які громадяни підтримали дрібними внесками найбільше.

Партії в пошуках ідеології

Якщо говорити про залучення коштів, то партія мала давати своїм виборцям, які можуть потенційно пожертвувати їй кошти, чіткі ідеологічні маркери і показувати, що ця політсила за кошти виборців готова відстоювати їхні інтереси у радах, де розподіляються бюджетні та земельні ресурси. А якщо йдеться про парламент, то і напрацьовувати відповідне законодавство.

“Свобода” ідентифікує себе як соціал-націоналістична та є чи не єдиною українською партією з виразно виявленою ідеологічною належністю. 

“ЄС наразі перебирає патріотичний електорат. То і так факт. ЄС працює на патріотичному полі. Граючи на тому, що Порошенко нібито є антиподом Зеленського, власне, на тому вони і беруть голоси. Безперечно, зараз отримали голоси за рахунок патріотичного електорату, який голосував і в 2015 році, тільки тоді — не за них. БПП (ЄС) була партією влади, а зараз це опозиція. Багато людей голосують за ЄС не тому, що люблять Порошенка, а голосують як за опозицію — проти “слуг”. Вони намагаються зайняти нішу патріотичну, але насправді тим ніколи не страждали”, — каже Сабій.

Очільник ЄС Георгій Цагареішвілі каже, що в Україні є дві ідеологічні партії:

“Якщо говорити про ідеологію, то таких партій в Україні дві. Це “Європейська солідарність” і ОПЗЖ, тільки в ОПЗЖ проросійська ідеологія, а в ЄС — проукраїнська”.

Сабій, зачувши таке, пригадує анекдот:

“Їде у маршрутці громадянин іншої держави у вишиванці. Заходить в маршрутку українець, вітається. Той, що у вишиванці, відповідає йому іноземною мовою. Українець питає: “А ви хто, прошу пана?” Той каже іноземною мовою, мовляв, українець. Тоді українець здивовано перепитує: “А я тоді хто ж?” А пасажир у вишиванці йому каже: “А я не знаю. Може, росіянин, а може, москаль”. Оце я вам скажу про тезу ЄС про те, що у країні дві ідеологічні партії, і з-поміж них нема “Свободи”, зате є вони. 

Цагареішвілі також має своє пояснення, чому зменшується підтримка партії “Батьківщина”:

“У них були набагато кращі результати. Є виборці, які симпатизують Юлії Володимирівні. Але їхня кількість зменшується, і така тенденція може зберегтися, бо ідеологія цієї партії — це Юлія Володимирівна. Все тримається на одній людині”.

“За майбутнє” у цій суперечці участі не бере. 

“До ідеологічної партії нам ще далеко. Це дуже серйозний пласт роботи. Але ми вже працюємо над рівнем ОТГ, щоб мати спільні справи і займатися розбудовою партбудівництва далі”, — зазначає Москаленко.

Рух ЧЕСНО стежитиме за тим, як представники політичних сил виконуватимуть свої обіцянки. Вже можна ознайомитися з тим, як працював перші сто днів нової каденції мер Києва Віталій Кличко та мер Ірпеня Олександр Маркушин.

Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш  Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.