У Переяславі ледь не потонули 7 людей
У човні, в якому перебувало 4 дорослих та 3 дітей, утворилася пробоїна.
Люди зателефонували до рятувальників і попросили про допомогу. Подія сталася в кінці червня 2020 року на річці Дніпро.
Як розповіли працівники переяславської водолазно-рятувальної станції кореспонденту "Переяслав Сіті", люди у човні не зразу помітили неладне, спохватилися, коли вода проступила наверх.
«Їдьте сюди — ми тонемо!» — таке я почув у своєму мобільному телефоні, виклик був із невідомого мені номера, — розповідає рятувальник Євгеній Бурчик, 43 роки, який тоді був на чергуванні. — У такій ситуації важливо зрозуміти, де знаходяться ці люди. А говорила жінка, в неї вже почалася істерика, толком пояснити нічого не могла. Я ледве допитався, що сталося і хто вони такі. Попросив передати телефон чоловіку і тільки тоді ситуація прояснилася. Добре, що він рибалка і знає місцевість та орієнтири на Дніпрі. Ми швидко спустили човен. Спочатку направилися до одного далекого човна, а розгледіли там рибалок, потім побачили вже аварійний».
У човні було два чоловіки, дві жінки та троє дітей: старшому 12 років, а найменший «тільки навчився говорити». На воду вийшли човном «Прогрес-4». Про нього кажуть, що він практично непотоплюваний, якщо заводський і нічого там не перероблене. Проте у них же стояв імпортний двигун, і, очевидно, не дуже добре закріплений: транець хитався разом з двигуном і пробив корму. Господар човна цього зразу не помітив. Просто двигун дав збій і не перемикалися швидкості, то чоловіки пересіли на весла і каталися далі. Під полом води, яка набиралася в човен, зразу не було видно.
Спохватилися, коли вода проступила наверх — побачили й запанікували. Добре, що не почали вистрибувати у воду. Крім усього, як на зле, мобільні телефони як власника човна, приятеля Євгенія, так і його дружини, відмовилися здійснювати дзвінки. На щастя, у їхніх попутників був з собою телефон і з мобільним зв’язком все гаразд. Так вони й додзвонилися до знайомого рятувальника.
«Ми відразу пересадили у свій човен дітей та жінок і одного з чоловіків, — продовжує розповідь Євгеній. — Човна взяли на буксир і в ньому лишили господаря. Кажу йому: заткни якимись тряпками дірку і вичерпуй воду. От тільки для цього в нього була лише обрізана півторалітрова пластикова пляшка!
І це велика помилка, невиправдана безпечність. Коли виходиш на воду, то зі спорядження мають бути обов’язково хоча б весла і нормальний корячок. Про рятувальні жилети не кажу, бо їх хіба що одиниці мають. Ну і про надійний зв'язок подбати.
Поки дісталися мілководдя, більше як пів човна було води, хоча власник її і вичерпував потроху. Гуртом уже підтягли човен на берег. У хазяїна човна емоції звісно були, але адекватні. Зате жінки! Його дружина сказала категорично: «Човен — на металобрухт, двигун — на продаж! Це було моє останнє таке катання!»
Начальник рятувальної станції Михайло Дяченко зауважив, що одразу таку кількість людей востаннє рятували у 2006-му. Тоді перевернулася яхта із 11 людьми на борту. На щастя, також все обійшлося добре.
Нагадаємо, майже 300 українців потонули на водоймах країни з початку літа.
Також ми писали, що під час ремонтних робіт у Переяславі знайшли лист із минулого.