Роман Маленков: Сенсаційна знахідка! Пірофілітовий вершник у Михайлівському золотоверхому монастирі
Дослідники припускають, що у Х-ХІ століттях, у Києві існувала власна школа каменотесів, яка наслідувала мистецтво візантійського рельєфу. На відміну від візантійців, які різьбили переважно по мармуру, у Києві використовували місцеву породу каменю - пірофіліт. Його родовища розташовувались поблизу Овруча.
Перед руйнацією Михайлівського собору у 1936 році із його стін зняли дві пірофілітові плити, на кожній із яких було зображено по два святих вершника: на одній Димитрій та Нестор (плиту вкрала собі росія і вона нині зберігається у Третьяковській галереї), а на іншій Георгій та Феодор (нині у Софії Київській). Направду, то неймовірні речі - тисячолітні скарби українського народу.
І ось у 1997 році українські археологи знаходять третю плиту - вона лежала зображенням донизу перед входом у монастирський льох, на глибині 0,5 м. Це було неймовірно - по ній століттями ходили, як по звичайній мостовій плиті.
Найвірогідніше на плиті зображено чудо святого Євстахія. Розміри плити - 153х113 см.
І трохи про маркетинг і рекламу. В радянській традиції пірофілітові плити називають шиферними. Тому у описах музею ми бачимо власне шиферну плиту. Наше невеличке опитування показало, що людям не цікавий шифер. Власне фраза "шиферна плита" асоціюється із банальним утилітарним хвилястим покрівельним матеріалом, який повсюдно використовувався в часи срср і пізніше...
У перекладі із німецької "шифер" - "сланець". Напевне, "сланцева плита" звучало б цікавіше. А от грецькою цей матеріал називається пірофіліт, і саме цю назву використовують українські геологи. Ми маємо поклади пірофіліту, а не поклади шиферу.
Чому увага акцентується на плиті, а не на тому, що на ній зображено. Древній митець використовував пірофіліт, так як митець новіших часів, наприклад, полотно, а глядачеві, якраз цікаво те, що зображено на тих полотнах. У грецькій традиції такі зображення називають - пірофілітовий вершник, у радянській - шиферна плита.
Отже маємо і цифрову копію унікального витвору, і оригінал.
Приходьте, дивіться - це справжній портал у тисячолітню давнину.
Музей підпорядкований заповіднику "Стародавній Київ"
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією медіа "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Ми вже писали, в селі Семенівка (Обухівська міська громада) потребує негайного порятунку останній дерев'яний водяний млин Київщини. Він може просто зникнути. Обухівська міська рада відмовилася ініціювати його внесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.