Сім "чудес" Києва
У столиці визначили "7 чудес Києва", куди увійшли архітектурні шедеври, вулиці та історичні місцевості. Об'єкти обиралися як частина вседержавної акції "7 чудес України".
- Андріївська церква та Андріївський узвіз
Довідкова інформація
Андріївський узвіз вважається вулицею-музеєм. До числа найвідоміших київських пам’яток, розташованих на Андріївському узвозі входить Андріївська церква, стоврена 1754 р. за велінням імператриці Катерини II, автором проекту якої став В. Растреллі.
Андріївська церква у Києві – це унікальний музей історії, живопису та декоративного мистецтва, дотепер зберегла автентичну архітектуру, більшу частину зовнішнього та внутрішнього оздоблення. На сьогоднішній день – діюча церква Української автокефальної православної церкви. Будівля світового значення цікава не тільки як розкішний історичний храм, а і як зразок православного церковного інтер’єру доби бароко.
2. Будинок з химерами
Довідкова інформація
Будинок з химерами у Києві – споруда в стилі модерн, аналогів якої немає в Україні. Похмурий сірий будинок з усіх боків обліплений дивними фігурами, які здіймаються в небо, сповзають по стінах та визирають із неочікуваних закутків. І моторошно, і цікаво, і загадково.
Будинок з химерами побудований у стилі модерн у 1902-1903 рр. За рік побудували сам будинок, і ще два роки було витрачено на зовнішнє та внутрішнє його оздоблення. Це був перший будинок у Києві, зведений з використанням нового матеріалу – цементу.
3. Видубицький монастир
Довідкова інформація
Видубицький Михайлівський монастир – один із найбільш таємничих та найбільш цікавих монастирів Києва. Схований у лісі на дніпровському схилі, цей монастир зберігає колорит давніх княжих та козацьких часів – періоду найбільшої величі Києва. Засновано його у другій половині ХІ сторіччя сином князя Ярослава Всеволодом. Сучасний ансамбль Видубицького монастиря сформувався наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Центр композиції монастиря — Георгіївський собор. На території монастиря також збереглася Михайлівська церква, споруджена у 1070-1088 рр., відновлена у 1766-1769 рр.
Історія монастиря починається з печер, які знаходяться неподалік від нього, на Звіринці. Вважають, що тут був підземний монастир задовго до прийняття християнства Володимиром. Коли ж після 988 року гоніння на християн припинилися, ченці вибралися з підпілля, заснувавши новий монастир і назвавши його Видубицьким.
4. Костел Святого Миколая
Довідкова інформація
Миколаївський костел — одна з найцікавіших споруд архітектури початку XX ст. Збудований в стилізованих готичних формах з високими стрілчастими шпилями, вирізняється стрункими пропорціями, легкістю, ясністю композиційної структури. Історія Костелу Святого Миколая нараховує трохи більше одного століття. У будівництво цього красивого храму київська католицька громада вклала душу і любов до Бога. Адже недарма під час візиту в Україну, Іоан Павло ІІ вшанував увагою саме Костел Святого Миколая в Києві.
На закладку Костелу Святого Миколая прибули представники духовенства та віруючі з усіх околиць України. На будівництво костелу віддавали гроші як представники еліти, так і прості парафіяни: було зібрано 510 тис. рублів. Звичайно, особливе місце займали представники польської еліти, чиї прізвища були на слуху у всього Київського вищого світу: Потоцькі, Олізари, Браницькі та інші. У 1909 році будівництво було закінчено.
5. Києво-Могилянська академія та Старий Поділ
Довідкова інформація
Поділ — один з найцікавіших і найстародавніших районів міста. За твердженням істориків, в першій половині І тисячоліття до нашої ери тут уже існувало поселення, яке було торговельним осередком.
Від середини ІХ сторіччя, коли утворилася Київська Русь і Київ став її столицею, Поділ став його торговельно-ремісничим районом. Після монголо-татарської навали 1240 року, коли зруйнували Нагірне місто, Поділ узяв на себе ще й адміністративні та культурні функції і став центром Києва з ХІІІ до середини ХІХ сторіч. Саме з Подолу розпочалася відбудова Києва.
На головну площу виходять фасади славнозвісної Києво-Могилянської академії — першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів, що відігравав величезну роль у духовному житті не лише України, Росії і Білорусі, а й усього православного світу — Греції, Болгарії, Молдавії та інших країн.
Києво-Могилянська академія була заснована на базі Київської братської школи. Вона по праву вважається послідовником старовинної Києво-Могилянської академії, біля витоків якої стояла Київська братська школа. Спонсорували заклад славний гетьман України Петро-Конашевич Сагайдачний і Запорізьке військо. Свій внесок в розвиток навчального закладу зробив відомий Київський митрополит Петро Могила. Він організував в рамках колегії ту систему народної освіти, яка була прийнята в єзуїтських навчальних закладах.
6. Києво-Печерська лавра
Довідкова інформація
Києво-Печерська лавра – православний монастир, заснований у 1051 р. монахами Антонієм і Феодосієм поблизу Києва. В ХІ ст. монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства у Київській Русі. У ХІІ ст. монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря.
Сьогодні Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник – найбільший музейний комплекс України, де зосереджено 144 споруди, 122 з яких – пам’ятки історії і культури. Серед них – 2 унікальних підземних комплекси, храми, пам’ятки архітектури XI–XIX ст., численні виставкові приміщення. Також на території заповідника розміщені музеї: Музей книги і друкарства України, Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей історичних коштовностей України. У музеях і фондах можна побачити рукописи старовинних книг, ікони, колекції тканин і вишивок, роботи з дорогоцінних металів, стародавні гравюри та витвори сучасних митців.
7. Національний художній музей
Довідкова інформація
Національний художній музей — один із найбільших і найстаріших в Україні. За тривалий період існування в його фондах зібрано унікальну колекцію творів українського живопису, скульптури та графіки від XII ст. до сучасності.
Музей був заснований зусиллями української інтелігенції наприкінці ХІХ століття як перший загальнодоступний музей Києва.
Ілюстративний матеріал із відкритих джерел