«Щедрик» Леонтовича був хітом українських світових прем'єр

Сто років тому, в ніч з 22 на 23 січня 1921 року чекіст убив видатного українського композитора Миколу Леонтовича.

Нині відома на увесь світ українська колядка «Щедрик, щедрик, щедрівочка» просто не могла не бути популярною, адже скільки душі, скільки сил і праці вклав у неї композитор Микола Леонтович! Як повідомляв «Погляд», композитор удосконалював «Щедрика» майже 20 років! Це проста мелодія, що складається лише з трьох нот, в обробці композитора отримала нову неймовірну енергетику.

Народився Микола Леонтович на Поділлі. Від батька-священника успадкував гарний голос, любов до музики, український гумор, а від матері - красу і ніжну музичну душу. В родині Леонтовичів завжди звучала музика. Маленький Микола не лише співав, а й диригував своєрідним хором, що складався з брата і сестер. Музично-творча спадщина Миколи Леонтовича, якому доля відвела лише 43 роки - це понад сто творів обробок українських народних мелодій (“Щедрик”, “Козака несуть”, “Дударик”, “Із-за гори сніжок летить”, “Женчичок-бренчичок”, “Гаю, гаю, зелен розмаю“ та інших), хори на слова українських поетів “Льодолом”, “Літні тони”, “Легенда” та “Моя пісня”, незакінчена опера до дитячої казки Б. Грінченка “На русалчин Великдень”, зазначається на Фейсбук-сторінціMiraStudia Модерна Україна.

Та в радянський час влада, замість оцінити геній композитора,  знищила його, як і інших українських митців. Як повідомляв «Погляд», убивцею був чекіст, який приїхав спеціально, щоб убити видатного композитора Миколу Леонтовича, який на той час гостював у батька. Влада вже «вела» композитора і знала, де він перебуває. І підіслала убивцю. До того ж, упродовж десятиліть намагалися «перекинути» це вбивство то на невідомого злодія, то на петлюрівців… І тільки у 90-ті роки минулого століття вдалось дізнатися низку справжніх подробиць…

Убили  композитора на піку творчості, коли його ім’я було вже добре відоме в Україні. Слава вже готувалась гриміти по всьому світу...

У 1922-1924 роках  Українська Республіканська Капела під керівництвом Кошиця  дала майже 200 концертів у 115 містах США. Виступають не лише у найвідоміших концертних залах, але й університетах (Harvard University, Yale University, Cornell University, Purdue University, Princeton University, University of Missouri тощо).

Авторка й кураторка проєкту «100 років культурної дипломатії України» Тіна Пересунько зібрала низку цитат про американський контекст Миколи Леонтовича.  

Так, 5 жовтня 1922 року відбулася прем’єра хору Кошиця в Carnegie Hall у Нью-Йорку. А вже наступного дня нью-йоркська газета «The Sun» написала: «Минулого вечора в Carnegie Hall пройшло палке прийняття Українського Національного Хору. Це був час гарячої сердечності й ентузіазму, що нагріває термометр до кипіння й вибуху. У таких веселих колядках, як «Щедрик», жіночі голоси лунали високо, вишукано і природно... Квіти сипались на сцену... Публіка підтримала прийом великими оваціями. «Щедрик» викликали на біс».

«New York Tribune» через десять днів після прем’єри,  16 жовтня 1922 року, зазначила: «…Засвідчуємо ефект соло у пісні «Щедрик», яка у виконавців була однією з перлин вчорашнього концерту, як і першого концерту хору десять днів тому».

Через пару днів про Леонтовича писатимуть у Вашингтоні:

«The Washington Herald» від  20 жовтня 1922 року написала: «Хто сказав, що дитинство зникає? Український хор продемонстрував, що молодість і безпосередність можуть існувати не лише в людині, але й в націях. Не часто прихильники музики мають таке задоволення. Найпрекраснішою була пісня «Ой пряду» Леонтовича» .

Композитор Девід Стенлі Сміт, декан музичної школи при Єльському університеті 22 жовтня 1922 року після українського концерту в університеті зауважив: «Високий технічний рівень хору і його абсолютна майстерність в музиці вражають. Деякі з досягнутих ефектів могли б здатися неможливими для виконання, якби я сам не почув, як їх було виконано».

Олександр Кошиць згадував, як під час українського виступу на американському конгресі преси сенатор Джордж Пеппер сказав: «Українці першими приїхали в Америку не брати, а давати».

За два роки гастролей українські співаки виступили з понад 400 концертами  у 150 залах 150 міст Північної й Південної Америки. За попередніми архівними підрахунками, лише у США вийшло майже 500 рецензій, у багатьох з них згадується Леонтович і високо оцінюється українська музична культура.

Як повідомляв «Погляд», українців запросили доєднатися до Ланцюга Соборності.

Також «Погляд» розповідав про Павла Тичину: він не вкладається у рамки жодного «ізму».

 Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш  Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.