Про небезпеку зникнення зелених зон Протасового Яру у Києві Антон Дикань, адвокат ГО "Захистимо Протасів Яр"

Протасів Яр – одна з останніх зелених зон у серці Києва, яка вже майже два десятиліття перебуває під загрозою забудови. Ця територія площею близько 20 гектарів стала ареною тривалої судової боротьби між громадою та приватними компаніями, пов’язаними із мережею WOG. Плани зведення багатоповерхівок загрожують знищити унікальний ландшафт, де нині відбуваються кінопокази для громади та різноманітні культурні події, зокрема фестиваль пам’яті Романа Ратушного. Ситуацію ускладнює так званий "Закон Мазепи", (4292-IX), який вступив у дію 9 квітня 2025 року і фактично заблокував можливість оскарження легалізації старих земельних махінацій, здійснених понад 10 років тому. Першим об’єктом, що постраждав від "Закону Мазепи", став Протасів Яр. Через нові правові перепони суд відмовився розглядати справу про повернення землі громаді, оскільки з бюджету міста не внесли заставу за позовом. А тим часом забудовник почав вирубку дерев. Історія багаторічної боротьби за Протасів Яр, у якій брав участь загиблий розвідник Роман Ратушний, знову загострилась. Про деталі юридичної боротьби, ризики для київської громади та майбутнє Протасового Яру говоримо в ексклюзивному інтерв’ю спеціально для медіа "Погляд" з адвокатом, який стоїть на захисті цієї зеленої зони, Андрієм Диканем.

- Андрію, розкажіть про справи, пов’язані з Протасовим Яром. З чого усе починалося і який стан справ зараз?

- Почалося усе з того, що в Київську міську раду було подано позовну заяву про встановлення земельного сервітуту (встановлення земельного сервітуту – це процес надання обмеженого права користування чужою земельною ділянкою для задоволення певних потреб власника іншої земельної ділянки, який не може задовольнити їх іншим шляхом. Сервітут може бути встановлений за згодою сторін (шляхом укладання договору), за рішенням суду або на підставі закону чи заповіту, - прим. ред.) із забудовником ТОВ "Протасів Яр", власника якої пов’язують із групою мережі автозаправок WOG. Забудовник подав зустрічний позов про часткове скасування рішення Київської міської ради. Півтора року тому Верховним Судом було встановлено сервітут і підтверджено його. Питання щодо часткового скасування рішення Київської міської ради наразі гуляє між судами, адже суди не можуть визначитись, яка це підсудність: господарська чи адміністративна. Зрештою нещодавно Верховним Судом було знову повернуто справу в апеліційний суд для того, щоб все таки вирішити, де вона буде розглядатись. До того ж у нас є декілька справ. Одна з них стосується ТОВ "Холдингова компанія "ЕНСО ГРУП"", яка має у Протасовому Яру трохи більше одного гектара земельних ділянок. Вони теж частково оскаржують це рішення, що стосується виключно них. До того ж забудовник ТОВ "Протасів Яр" нещодавно подав позов про скасування рішень, які було винесені Київською міською радою восени 2024 року.

Там була винесена низка рішень, у тому числі про викуп і деякі організаційно-правові рішення, одне з яких забудовник оскаржує зараз у суді. Тож це рішення наразі зупинено. Таким чином, справи по "ЕНСО ГРУП", серветуту і встановленню підсудності у нас передаються між судами і поки розглядаються.

- Отже, Протасів Яр поділений між кількома забудовниками?

- Це майже так. Для створення заказника у Протасовому Яру рішенням Київської міської ради було включено приблизно 20 гектарів землі, 16 із яких належать ТОВ "Протасів Яр". Це приватна компанія, яка хоче фактично забудувати Протасів Яр. Зокрема, відома галявина Протасового Яру, де проводяться різноманітні культурні заходи, зокрема фестиваль "Протасів Яр" пам’яті Романа Ратушного теж має бути забудована.

Ми з колегами бачили проєкт забудовника, згідно з яким на цій галявині планується звести кілька багатоповерхівок, на іншому схилі, де 16 гектарів, – збудувати велику кількість багатоповерхівок, а між будинками зробити якийсь місток. За словами забудовника, планується міст на кшталт "моста Кличка" (йдеться про пішохідно-велосипедний міст через Володимирський узвіз у Києві, - прим. ред.). Але при цьому представники забудовника ці земельні ділянки вперше побачили приблизно рік тому, хоча вони ними володіють із 2004 року. Ландшафт вони не розуміють, як і багатьох моментів та аспектів, що стосуються цих ділянок. Тож лише рік тому вони побачили, що ж вони купили в 2004 році у пана Олександра Омельченка, колишнього голови Києва. Тому й намагаються скасувати рішення суду.

- Верховний Суд уже не вперше передає по колу справу до Київського апеляційного суду?

- Так, це вже було друге коло. Ми з суддями про це пожартували, що вірогідно, десь через рік із ними знову побачимося. Нині розпочалося третє коло – і ми повернулися вже втретє в апеляцію.

- Що спричинив вступ у дію так званого "Закону Мазепи" (4292-IX) 9 квітня 2025?

- "Закон Мазепи" – це взагалі достатньо цікава історія. Той факт, що закон не має зворотної сили, фактично порушує Конституцію України. Згідно з цим законом рішення щодо земельних ділянок, які перебувають у власності більше 10 років, оскаржити неможливо. Враховуючи те, що в Протасовому Яру земельні ділянки куплені більше 20 років тому, "Закон Мазепи" не просто ставить палки в колеса в цій історії, а й може знищити Протасів Яр. Наскільки мені відомо, генеральним прокурором було подано позов, проте перша інстанція цю всю історію, умовно кажучи, завернула і з посиланням на "Закон Мазепи". Наразі справа знаходиться в апеляційному суді. Ми за цією історією стежимо, будемо до неї максимально долучатися.

- Ви раніше казали, що всі ці землі в Протасовому Яру не повинні були переходити у приватну власність. Що пішло не так?

- Так, вони не повинні були переходити в приватну власність, бо в 2004 році, коли почалася ця історія, ми не бачили документів поділу земельних ділянок. Громада була проти забудови. Крім того, у 2004 році не проводились громадські слухання відповідно до законодавства, а це порушення процедури. Тож виникає багато питань щодо того, як ці земельні ділянки були придбані. Ці землі не повинні були стати земельними ділянками. До 2004 року вони були зеленими зонами досить тривалий час. Проте було змінено  призначення земель, що фактично надало змогу забудовникам робити те, що вони хочуть.

- Отже, ви як адвокат боретесь переважно із ТОВ "Протасів Яр", що пов’язане з мережею автозаправок WOG?

- Так, ТОВ "Протасів Яр" – це немаленька компанія, що заробляє достатньо великі гроші. Замість знищення зелених зон, яких у Києві залишилось небагато, на мою думку, люди, пов’язані з WOG, могли б стати меценатами в очах жителів столиці, подарувати ці ділянки громаді, залишивши тут зелені зони. До того ж, за нашими дослідженнями, саме Солом’янський район Києва є найменш озелененим.  

- У випадку забудови цих 16 гектарів багатоповерхівками усі культурні заходи, які проводяться в Протасовому Яру можуть стати історією?

- Так, усі ці фестивалі, кінопокази можуть припинити своє існування в Протасовому Яру, адже у людей вже згасає терпіння й інтерес до цієї боротьби. А якщо Верховний суд буде бачити, що у людей закінчується цікавість й інтерес до цієї території, то вона може закінчитися, адже виноситимуться інші рішення.

Розмову вела журналістка і ведуча Марія Марчук. Матеріал для публікації підготувала літературна редакторка Надія Проценко. Продюсерка та редакторка проєкту Наталія Зіневич. Розміщення матеріалу редакторки сайту Марини Литвиненко.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.