Поет купальського вогню і символ незламності українського духу

Видатному поету і легендарному дисиденту Ігорю Калинцю виповнилось 80 років

 «Його вважають одним з кращих українських поетів-ліриків ХХ ст., зачинателем українського необароко. Львівський письменник, журналіст, видавець Василь Ґабор називає Ігоря Калинця поетом купальського вогню і символом незламності українського духу. Таким він був і залишається. Завжди у вишиванці, з козацькими вусами та постійно в русі громадського життя», так тепло відгукнувся про Ігоря Клинця» Львівський «Новий час».

Ігор Калинець - видатний поет, один із натхненників і активних учасників руху шістдесятників, автор самвидаву, лауреат Шевченківської премії, премії ім. Василя Стуса, премії ім. Івана Франка (Чикаго), Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень». У 2015 році Калинець був висунутий Інститутом Івана Франка НАН України як кандидат на Нобелівську премію з літератури. Автор 17 поетичних збірок. Окрім «дорослих», пише також вірші для дітей. Він почав писати в 1950-х роках, а перша його збірка була опублікована в 1966 році. Через цензуру решту творів поета публікували на Заході.

Ігор Калинець народився 9 липня 1939 р. у Ходорові на Львівщині, у сім’ї, яка берегла  українські національні традиції. У дитинстві був свідком масових репресій комуністичного режиму в Західній Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників. Його світогляд виявився несумісним з офіційною ідеологією. Після закінчення філфаку Львівського університету в 1961 К. працював в обласному архіві аж до арешту 1972.

 Ігор Калинець - автор 17 поетичних збірок. Пише і для дорослих, і для дітей. Почав писати в 1950-х роках. Перша збірка віршів поета "Екскурсія", присвячена історії, мистецтву й архітектурі Львова, зібрала найкращі рецензії відомих критиків, і готувалася до друку у видавництві "Молодь". Однак так і не вийшла у світ: набір був розсипаний. А перша його збірка в тодішньому Союзі була опублікована в 1966 році. А потім цензура не давала можливість публікуватись А ще поету  відмовили у вступі до Спілки письменників і вилучили з тематичного плану видавництва збірку віршів "Вiдчинення вертепу".  На початку 1966 в Києві вийшла перша й остання в СРСР збірка К. "Вогонь Купала". Зате вірші Калинця публкувались на заході .Збірка "Вiдчинення вертепу" вийшла у Бельгії, "Пiдсумовуючи мовчання" - Мюнхені. Також Калинець поширював свої вірші самвидавом та читав їх численних неофіційних зустрічах у приватних помешканнях. Ігор Калинець і його дружина Ірина Стасів-Калинець  брали участь у громадянських і правозахисних акціях: підписували заяви і протести проти сваволі властей, неофіційно, без дозволу виступали на громадських заходах. Увага  КДБ до родини ставала все пристальнішою…

У 1972 році за участь у дисидентському русі Калинця засудили на шість років ув'язнення суворого режиму та на три роки заслання. Так само репресій від радянського режиму зазнала його  дружина. У Пермських таборах, де відбував покарання Ігор Калинець, разом і з ним були Іван Світличний, Василь Стус, Микола Горбаль, Степан Сапеляк. Там він  написав не менше віршів, ніж до арешту. І зауважував, що в таборі він і його товариші "були вільні, духовно вільні. Ми скинули маску, яку носили там, у тому суспільстві, до арешту".

Після повернення до Львова у 1981 році працював у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника. З 1987 брав участь у виданні відомого культурологічного журналу-самвидаву "Євшан-зілля", а пізніше редагував його. З 1987 його активна життєва позиція спрямовується на пробудження культурного і громадського життя Львова. Разом з дружиною організовують масові акції пам’яті забороненого за комуністичного режиму видатного поета Богдана-Ігоря Антонича, а також памяті в’язня сталінських таборів композитора Василя Барвінського. Бере участь у створенні Товариства української мови імени Т.Шевченка, в організації панахиди на могилах жертв, закатованих НКВДС у Львівській в’язниці в червні 1941. У 1988 власті Калинець його дружина були разом із багатьма затримані й засуджені до грошового штрафу.

Зазвичай  творчість Ігоря Калинця хронологічно поділяють на дві головні частини: 9 книжок, написаних перед ув’язненням у 1972 (з них офіційно в УРСР опубліковано було лише першу — «Вогонь Купала», 1966, решта функціонувала у самвидавному обігу) і 8 — написаних під час ув’язнення та на виселенні (до 1991 функціонували тільки у самвидаві). Згідно з таким поділом було випущено два томи поезій Калинця у 1991 році: у Варшаві вийша книга «Пробуджена муза» а   Торонто -- «Невольнича муза». Також 1991 року в Україні вийшла збірка вибраних поезій «Тринадцять алогій». яка була відзначена Державною премією ім. Т.Г.Шевченка. Тоді ж він став лауреатом премії імени Василя Стуса. З тих пір в Україні вийшло ще декілька збірок. Його твори перекладені практично всіма європейськими мовами. Великі збірки вийшли англійською, французькою, німецькою мовами. 1997 в Харкові видано в серії "Українська література ХХ століття" практично повну збірку віршів Калинця, а у Франції — великий том віршів французькою.

У1990 Ігоря Калинця обрали депутатом Львівської обласної ради. В тому ж таки 1991-му в інтерв’ю журналу "Україна" він висловив свій погляд на перспективи України: "Нема таких сил у народі, з якими можна було б вимостити для України велику дорогу... Демократичні процеси на Україні? Бачу купку ідеалістів, не впевнений, що їм удасться що-небудь зробити... Може, покоління тих маленьких дітей, якщо ми зуміємо виховати їх повновартими, чесними, не роздвоєними, може, вони цю Україну зроблять поряднішою, не примарною".

З 1992 Ігор Калинець працює в Міжнародному центрі освіти, науки й культури (м.Львів) завідувачем відділу культури. Пише казки для дітей.

«І він завжди – в авангарді ключових громадських ініціатив за незалежність і правову Україну. У перший вечір на львівський Євромайдан, як і на київський, зібралася переважно молодь. З нею і Ігор Калинець. Присутні студенти раділи та по телефону хвалилися своїм однодумцям про таку поважну підтримку в перші ж години протесту. "Потрібен цей Майдан, інакше нам загрожує ГУЛАГ. Тільки величаві Майдани, тільки революція може врятувати Україну", – заклика́в пан Ігор» – такий спогад опублікував Національний музей Революції Гідності .

Напередодні свого 80-річчя Ігор Калинець отримав почесну відзнаку "Золотий герб міста Львова", а також грошовий сертифікат на 80 тисяч гривень.

Джерела: Укрінформ, md-eksperiment, ukrlib, Національний музей Революції Гідності

Фото з відкритих інтернет-ресурсів