Павло Тичина: він не вкладається у рамки жодного «ізму»
Сьогодні, 23 січня — 130 років із дня народження видатного українського поета (1891 – 1967).
«Він був однією із найважливіших постатей української поезії ХХ століття, а збірка «Соняшні кларнети» 1918 року для доби розстріляного відродження стала справжнім проривом», зазначає Національний художній музей України. І нагадує, якою була обкладинка до третьої збірки Павла Тичини «Замісць сонетів і октав» 1920 року. У ній, як зазанчають у музеї, поет, модифікуючи структуру античної трагедії, розповідає про події революції та поразку національно-визвольних змагань.
І хоч немало дослідників, істориків літератури суперечливо ставляться до громадської та політичної позиції Павла Тичини, однак погоджуються, що ранній період творчості і поезія молодого Тичини — це щось сутнісно нове в українській літературі.
Український інститут книги зібрав думки різних дослідників.
Так, за словами літературознавця Юрія Лавріненка, Тичину називали по-різному: символістом, імпресіоністом, романтиком чи зводили характер його поезії до справді притаманної йому панмузичности. Однак його творчість не вкладається в рами жодного «ізму».
Історик української літератури Сергій Єфремов так казав про поета: «Тичину важко уложити в рамки одного якогось напрямку чи навіть школи. Він з тих, що самі творять школи, i з цього погляду він самотній, стоїть ізольовано, понад напрямами, віддаючи данину поетичну всім їм — од реалізму до футуризму".
Раніше «Погляд» побував у музеї історії урядів України.
Також «Погляд» інформував, про те, що графіті Софії Київської вміщені в унікальному виданні.
Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.