Україна-суспільство

Осіння міграція білого лелеки вже йде повним ходом

15.08.2022
Цього року наші бузьки прилетіли весною пізніше, ніж зазвичай. Пізніше почали гніздитися, пізніше пташенята вилітали з гнізд. Здавалося б, і відлітати повинні пізніше.

Осіння міграція білого лелеки вже йде повним ходом - зображення

Осіння міграція білого лелеки вже йде повним ходом. Цього року наші бузьки прилетіли весною пізніше, ніж зазвичай.

Пізніше почали гніздитися, пізніше пташенята вилітали з гнізд. Здавалося б, і відлітати повинні пізніше.

Насправді, приліт і відліт між собою ніяк не повʼязані, що лелеки нам вчергове і продемонстрували. Осіння міграція почалася рано, хоч і в межах норми.

В останні дні липня їх відмітили в Тернопільській та Рівненській областях. А з початку серпня проліт лелек пішов уже по всій Україні – від Львівської області до Донецької.

Спочатку зграї невеликі, як правило, до кількох десятків птахів, але в серпні вже можна зустріти й великі скупчення до тисячі лелек і більше. Вночі ці птахи не літають, зупиняючись на ночівлю у зручних місцях.

Можуть влаштовуватися на деревах, будівлях, стовпах тощо. Іноді трапляються цілі шеренги чорногузів, що сидять на кожному стовпі вздовж дороги.
Коли люди бачать лелечу зграю, яка кружляє в них над головою, відлітаючи на південь, їх охоплює лірика і смуток, що сприяє потоку фантазії.

Науковцям теж не чужий поетичний погляд на природу, але в даному разі елементарні знання та логіка говорять, що все значно простіше і прозаїчніше. Лелеки, що кружляють над селом чи містом, ні з ким не прощаються (птахів якось не обходять людські емоції та ритуали, у них своїх проблем вистачає), не навчають молодь літати (взагалі-то пізно тренуватися бігати, коли береш участь у марафоні), не запамʼятовують місцевість (для цього зовсім не обовʼязково довго крутитися на одному місці) і т.п.

Що ж вони роблять? Набирають висоту у висхідних потоках повітря. Білий лелека – птах із ширяючим типом польоту.

Він може тривалий час ковзати в повітрі, мов планер, не махаючи крилами.

Для цього важливо вчасно набрати висоту, спіймавши зручний висхідний потік.

Це можуть бути потоки повітря, що піднімаються від нагрітої сонцем поверхні (так звані терміки).

Ось тут наші поля, особливо рілля, асфальт, будівлі стають птахам у пригоді. Все це в сонячний день добре нагрівається, утворюючи потужні висхідні потоки (хто ще не забув шкільний курс фізики – це називається конвекцією).

Інший варіант – потоки обтікання. Вони виникають, коли вітер наштовхується на якусь велику перепону, і потік повітря піднімається вгору, огинаючи її.

Це можуть бути пагорби, щільна стіна лісу, скупчення висотних будинків. Тому не дивуйтеся, коли бачите лелек над містом.
Лелеки можуть літати й активним польотом, махаючи крилами, але це вимагає значно більших затрат енергії. Летіти так на великі відстані "не економно".

Саме завдяки такому типу польоту білі лелеки не "ходять строєм", тобто не літають. Не тому, що вони такі затяті індивідуалісти, просто в тому нема ніякого сенсу.

Птахи вишиковуються певним порядком, знову ж таки, для економії сил.

Той, хто летить попереду, бере на себе частину опору повітря.

Птаху, що летить за ним, трохи легше. Аеродинаміка. Так летять, наприклад, журавлі та гуси. Але не лелеки.

Тому, коли чуєте чи читаєте, що хтось бачив ключ (клин) лелек, знайте – бачила людина не лелек. Чому так? А тому, що зловити зручний висхідний потік значно легше "в індивідуальному порядку".

І ефективніше його використати, набираючи висоту. Через те зграї білих лелек зазвичай розкидані, не мають чіткого устрою.

Хіба що вишикується невелика група птахів, що летить активним польотом.

Але кружляти так лелеки не будуть ніколи (та й ніхто інший, журавлі теж можуть кружляючи набирати висоту, при цьому зграя втрачає стрій).

За матеріалами дослідження Віталія Грищенка. Заступник директора з наукової роботи Канівського природного заповідника в Київський національний університет імені Тараса Шевченка.


Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.