Новинки вишгородського музею: унікальна амфора та дивовижні плетені звірятка
10.10.2018
Наталія Проценко 0
Вишгородський музей давньоруського гончарства поповнився цікавими експозиціями. Тепер кожен відвідувач може доторкнутися та навіть посидіти на скульптурах — добрих, позитивних звірятках таких як корова, кінь, свиня, півень та чимало інших. Вони лягли в основу виставки «Плетене диво».
«Жанр лозоплетіння, травоплетіння є характерним для цього регіону, для Київської області. З лози, з натуральних матеріалів можна зробити такі трансформаційні анімалістичні фігури, які не лише характеризують народний промисел, а й цікавий для відвідувачів. На сьогоднішній день музей перебирає на себе функції не лише збереження, охорони і демонстрації. А перш за все музей повинен зацікавити відвідувачів. Ми як менеджери, повинні відчувати попит», — розповіла директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко.
Автор Павло Даниленко займається плетінням з рогози вже 35 років. Розповідає, на створення великих звірят витрачає близько двох неділ. Каже, людям такі вироби до вподоби і їх часто купують. Звірятами прикрашають не тільки музеї, а й будинки, а торбинки та капелюхи купують для себе — адже вироби унікальні, зручні та екологічні. Найпопулярніші — лапаточки (маленькі капці). Вони є оберегом.
«Значення оберегу - щоб сім’я в парі жила. Часто дарував дівчатам ці лапоточки. Через рік-два зустрічав їх знову – вони казали, що пару знайшли. Якщо пари немає, беріть лапоточки і туди вставляйте шишку – щоб довго жили, каштан — щоб мудрі були, горіх — розум, жолудь — достаток», — розповідає автор виставки.
Також у музеї відбулося відкриття оновленої археологічної експозиції «Ремесла вишгородського посаду», сформованої за матеріалами досліджень Вишгородської археологічної експедиції 2012-2017 років.
Вишгород, як зазначають науковці, місто ще недостатньо вивчене в археологічному плані. Його землі багаті на історичні знахідки. Оновлена експозиція містить чимало унікальних речей.
Одна з них — амфора ХІ-ХІІ ст., яка потрапила до Вишгорода з причорноморських земель, а саме з території сучасної Італії. За нею можна відстежити, з якими країнами торгувала Київська Русь.
Археолог Вишгородського історико-культурного заповідника Маргарита Чимирис запевняє, що Вишгород ХІ-ХІІІ ст. був досить заможним, судячи зі старовинних прикрас.
«Тут представлено перстень, що говорить про певну статусність вишгородського населення. Місто славиться як ремісничий, гончарний центр. Навіть прості працівники тоді могли собі дозволити прикраси», — пояснила археолог.
Також в експозиції представлені своєрідні давньоруські товарні знаки — клейма на денцях горщиків, фрагменти старовинного рукомийника: це досить рідкісна знахідка, що в такому рукомийнику контролювався витік води.
За словами співробітників ВІКЗ, вишгородська земля зберігає чимало унікальних речей, тому варто кожному місцевому жителю відповідальніше відноситися до знахідок на власній ділянці.