Навіщо у Києві антикишені?

Встановлення розширених ділянок тротуарів, які унеможливлюють стоянку машин у зоні перехрестя і на переході, та скорочують час перебування пішоходів на зебрі має зробити рух безпечнішим

Цьогоріч у Вінниці завершили облаштування антикишенями проспекту Юності. Наразі антикишені створені вже на трьох нерегульованих переходах, що є на проспекті. Про це повідомив ресурс vezha   і процитував слова міського голови Вінниці Сергія Моргунова: “Такий виступ – один із способів заспокоєння трафіку за рахунок розширення тротуару. Також його завдання – виключити стоянку автомобілів поруч з пішохідним переходом, тим самим видимість пішоходів для водіїв буде кращою”.

А ось у Києві антикишені почали встановлювати ще влітку 2018 року на вулиці Леонтовича. Вони прибирають надлишкову ширину проїжджої частин, а також роблять перехід значно зручнішим і  безпечнішим для пішоходів та маломобільних громадян.

Нині Через рік, восени 2019 року в Києві завершується реалізація проєкту зі встановлення ще шести антикишень у центрі Києва.

ДОВІДКА. Антикишеня – інфраструктурне рішення, яке робить пішохода більш видимим на дорозі, адже його не закривають припарковані автомобілі. Фактично це розширена ділянка тротуару, який унеможливлює стоянку в зоні перехрестя і на переході та скорочує час перебування пішоходів на зебрі.

«Торік  координаторка партнерської програми U–Cycle Маріанна Маршаленко зареєструвала проєкт громадського бюджету вартістю 400 000 грн щодо облаштування шести розширених тротуарів в двох районах міста – Печерському та Шевченківському. Проєкт під час голосування набрав 717 голосів і став переможцем Громадського бюджету. Щоправда, до проєкту довелось внести корективи, оскільки в Департаменті транспортної інфраструктури повідомили, що на певних вулицях проходитимуть смуги  громадського транспорту, тому робити тут антикишені не логічно. Також складно було реалізувати ідею облаштування антикишень додатковими зручностями: велопарковкою або клумбою для квітів. Деякі інші ідеї також довелось відкласти», зауважує Хмарочос.

Таким чином з понад 20 запропонованих локацій у 2 районах у результаті переговорів антикишені вирішили облаштувати на таких локаціях у Печерському на Шевченківському районах:

– на перетині бул. Лесі Українки та Марії Приймаченко;

– бул. Лесі Українки та Немировича–Данченка;

– вул. Ярославів Вал / Володимирська;

– вул. Тургенівська / Олеся Гончара;

– Львівська площа (біля коледжу КНЕУ ім.Вадима Гетьмана);

– вул. Богдана Хмельницького/Коцюбинського.

На сьогодні проєкт знаходиться на фінальній стадії реалізації – вже облаштували п’ять антикишень з шести. Ще поки тривають роботи на пішохідному переході на перетині вулиць Богдана Хмельницького та Коцюбинського.

За словами транспортного експерта Віктора Перлова, антикишені прибирають надлишкову ширину проїжджої частини, яка використовувалась для паркування. Таким чином пішоходи не «виринають» на переході з-за припаркованих авто, а наближаються до переходу у зоні видимості водіїв, йдучи по антикишені. Крім того, такі переходи є доступними для маломобільних груп населення.

Аналітик кампанії «За безпечні дороги» Андрій Климчук звертає увагу на те, що встановлювати антикишені передовсім потрібно на нерегульованих переходах, з інтенсивним рухом пішоходів і там, де водії часто порушують правила паркування. У Києві це зазвичай центральні вулиці та вулиці у районах житлової забудови.

Наступним кроком Маріанна Маршаленко планує написати звернення, щоб  облаштувати антикишені на тих локаціях, які є важливими, але не увійшли в «ТОП-6», інформує Хмарочос. Це, наприклад, перетини вулиць Богдана Хмельницького/Лисенка, Гоголівська/Павлівська. Вона також закликає міську владу залучати фахівців до ремонтних робіт ще на стадії проєкту, адже після капремонту з інфраструктурою вже важко щось зробити.

Фото: Хмарочос