Наталія Білоус: 9 травня Україна разом з державами ЄС відзначає День Європи
Дуже символічно, що саме в цей день відбулася презентація брошури "Магдебурзьке право в Україні. Наріжний камінь кращого майбутнього", підготовленої Центром середньовічних експозицій Магдебурга за фінансової підтримки програми "U-LEAD with Europe", яка з 2015 р. працює в Україні і надає чималу допомогу місцевим громадам у здійсненні реформи місцевого самоврядування, децентралізації, розбудові демократичних принципів управління.
Дякую фундації за запрошення на презентацію і можливість виголосити невелику доповідь.
Загальновідомо, що головним рушієм зростання міської потужності було і є міське самоврядування, що має досить давні традиції, пов’язані з магдебурзьким правом. Це був найбільш поширений у містах Центрально-Східної Європи варіант німецького права, що виник у ХІІ ст. у м. Магдебург. Магдебурзьке право регулювало порядок виборів, повноваження і діяльність вищих посадових осіб, органів влади, судів міста. Воно мало вплив на створення статутів купецьких товариств і цехових організацій, регулювало питання торгівлі, спадщини, опіки та кримінального права. Важливим положенням цього права була спадкова власність громадян на їхні земельні ділянки і можливість вільно розпоряджатися цим майном. Це міське право діяло як попередник цивільного права і здійснювало регулювання громадського порядку і безпеки в межах міста. Воно не було сталим і постійно удосконалювалось, перетворювалось на конституції (тобто статути) міст.
Магдебурзьке право пов’язувалось з бурхливим урбанізаційним процесом, який супроводжувався наданням привілеїв містам на міське самоврядування. Цей процес був досить успішним і охопив близько 2 тисяч поселень на схід від Ельби до Дніпра і далі, тобто території сучасних Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Польщі, Литви, України і Білорусі. На сьогодні точної статистики щодо кількості українських міст немає, оскільки ще не опубліковані дослідження стосовно усіх регіонів України, але з впевненістю можна сказати, що це було більше 1 тисячі українських міст. У Центральній Україні кожне третє місто чи містечко мало магдебурзьке право, або елементи міського самоврядування. Натомість у Західній Україні це право мало міцніші коріння включно з наданнями для сіл, тому там усі поселення, що мали статус міста, володіли цим правом.
Автор презентованої брошури Sascha Bütow спирався передусім на наукові дослідження, підготовлені німецькими істориками для монументального видання "Faszination Stadt. Die Urbanisierung Europas im Mittelalter und das Magdeburger Recht". Herausgegeben von Gabriele Köster, Christina Link. Sandstein Verlag, Dresden 2019. Це ошатне, багато ілюстроване видання обсягом 808 сторінок і вагою 5 кг (!). Воно було підготовлене спеціально для масштабної виставки у Магдебурзі, що відкрилась 31 серпня 2019 р. у Музеї історії культури, була присвячена урбанізації Європи у середні віки та маґдебурзькому праву. Захід проходив під патронатом федерального президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра. Мені випала честь і нагода бути присутньою на відкритті цієї виставки (див. мою рецензію: Український історичний журнал, 2020, № 1, с. 181-189. http://resource.history.org.ua/publ/UIJ20201_14). Її масштаби вражали: на площі 1200 кв. м було розташовано 430 експонатів зі 100 музейних установ 12 держав Європи, у т.ч. з України. Географію поширення маґдебурзького права на схід було відтворено на окремому великому стенді у вигляді мапи, де показано населені пункти й кольором позначено часовий проміжок надання відповідного привілею. Щоправда, було представлено далеко не всі українські міста, адже східна межа поширення цього права сягнула далеко за Дніпро – до кордону з Московським царством. Більш уточнена мапа публікується в цій брошурі, але її дані все одно ще треба доповнювати для більш точної картини, про що зазначив сам автор. Окрема стіна зали була виділена під зображення колони магдебурзького права в Києві – на той час це був єдиний пам’ятник у Європі, присвячений магдебурзькому праву і німецькі колеги акцентували на цьому увагу. В останні роки з’явились нові, невеликі пам’ятники магдебурзькому праву: у Вільнюсі, Магдебурзі, Чернігові, Ніжині, Тетіїві, Білій Церкві, що свідчить про те, що міські громади цінують свої історичні самоврядні традиції. Ця виставка, каталог і презентована брошура продемонстрували наочно як магдебурзьке право охоплювало всі сфери життя у містах, яким воно було всеосяжним і важливим для розвитку міст і міських громад загалом.
Загалом дуже імпонує комплексний підхід до проблеми і широкий масштабний погляд німецьких дослідників на історію магдебурзького права, яке було тісно пов’язане з урбанізацією Європи, чого власне бракує українським історикам-урбаністам і музейникам. На жаль, подібного роду проекти в Україні у найближчі роки навряд чи вдасться реалізувати.
Хочеться сподіватись на те, що в майбутньому в тісній співпраці з німецькими колегами буде здійснено друге доповнене перевидання цієї брошури, де буде також представлено погляди українських істориків на ці проблеми. Хотілось би, щоб у другому виданні було більше інформації про збереження і плекання історичних традицій, пов’язаних з магдебурзьким правом, що чудово видно на прикладі таких міст як Чернігів і Ніжин, де попри численні проблеми і руйнування під час сучасної російсько-української війни, міські громади святкували 400-річчя надання їм магдебурзького права, випустили ювілейну продукцію, проводили конференції і різні заходи, що засвідчує підвищений інтерес до цих проблем у місцевих громад.
Сьогодні місцеве самоврядування і децентралізація є найважливішими ознаками будь-якої демократичної держави. Велике значення для подальшого успішного розвитку сучасної України має досвід державотворення країн Євросоюзу та ознайомлення з традиціями власного минулого, а також переосмислення досвіду і практичного застосування основних принципів магдебурзького права, що наближує нас до європейських цінностей і стандартів життя.
Наталія Білоус - український фахівець у галузі програмної інженерії, кандидат технічних наук, доцент, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією медіа "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Вас також можуть зацікавити інші публікації Наталії Білоус:
З ініціативи Національного музею Литви в Києві відкрилася міжнародна виставка "Київська Русь. Початок". За словами організаторів, виставка представила майже 300-річну історію виникнення та розквіту Київської Русі, а також питання, які змінюють усталене уявлення про це. Проєкт охоплює історію походження Русі за участі скандинавських, балтійських, фінських і слов’янських сил, питання про зв’язки зі Скандинавією та землями сучасних країн Балтії, тему краху Русі й відлуння її тривалих традицій у Великому князівстві Литовському.
У Києво-Печерській лаврі канонізували архімандрита Єлисея Плетенецького і відкрили присвячену йому виставку
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.