Наталія Білоус: "400 років з дня смерті Єлисея Плетенецького- спадщина архімандрита Києво-Печерської лаври та її вплив на українську духовність"

Ця постать була знаковою для всього українського ранньомодерного соціуму, адже архімандрит був великим подвижником, просвітителем, благодійником, фундатором першої друкарні і школи в Києві, засновником "лаврського гуртка", де зародилась інтелектуальна еліта. Такою ж знаковою вона є і для Православної Церкви України.

Олександр Плетенецький народився у Львові близько 1554 р., був сином дяка Хоми і Палажки – міщан з Руської вулиці, членів руської громади. Навчався у школі при Львівському Успенському братстві.

У 1595 р. прийняв чернечий постриг у Межигірському монастирі (за іншими даними – у Києво-Печерській лаврі), а 26 серпня 1595 р. за сприяння київського воєводи, князя Василя-Костянтина Острозького отримав королівський привілей на архімандритство в Лещинському Різдвобогородицькому монастирі Турово-Пінської православної єпархії (передмістя м. Пінськ).

У грудні 1596 р. брав участь у Берестейському соборі супротивників церковної унії, після чого король Сиґізмунд III наказав передати управління цим монастирем уніатському холмському єпископу Діонисію Збруйському. Та о. Єлисей не віддав монастир і продовжував ним керувати навіть після переїзду в Київ.

У вересні 1599 р., після смерті Никифора Тура, обраний архімандритом Києво-Печерського монастиря. Завдяки протекції князів Острозьких король Сигізмунд ІІІ привілеєм від 22 лютого 1605 р. затвердив його на цій посаді.

З ім’ям Єлисея Плетенецького пов’язана широка культурно-релігійна і освітня діяльність. У Лаврі за його ініціативи було створено друкарню (прибл. 1606 р., перше відоме видання – 1616 р.) і папірню в Радомишлі.

У 1615–1616 рр. брав участь в організації школи Богоявленського братства, став її співзасновником. Архімандрит згуртував довкола себе видатних православних релігійних і освітніх діячів (переважно галицького походження). Серед них були літератор і проповідник Захарія Копистенський, львівський енциклопедист і філолог Памво Беринда, друкар, лінгвіст, перекладач і проповідник Тарасій Земка, учитель і перекладач Лаврентій Зизаній-Тустановський. Згодом до лаврського інтелектуального кола долучилися Йов Борецький, Петро Могила. "Гурток Плетенецького" сприяв поверненню Києву ролі значного гуманітарного і політичного центру руської частини Речі Посполитої.

У 1620 р. о. Плетенецький брав активну участь у відновленні православної ієрархії в Києві. За чверть століття керівництва Печерським монастирем архімандриту Єлисею вдалося поліпшити чернече життя, провести ремонтні роботи в його храмах, у тому числі – Великій Успенській церкві, розбудувати дівочий Вознесенський монастир. Підсумовуючи заслуги о. Єлисея, Копистенський зазначив: "він настільки багато зробив для цього святого місця, що хто б після нього при Божій помочі не працював у монастирі Пречистої Богородиці, він буде все починати і будувати, і завершувати на його основі, на його фундаменті, на його творінні".

Докладніше про цю непересічну постать див. у моїй статті: Білоус Н. Єлисей Плетенецький: основні віхи життя й діяльності (до 400-х роковин смерті архімандрита Києво-Печерської лаври). Український історичний журнал. 2024. № 5 (578). С. 16—39.

Першоджерело за посиланням.

На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією медіа "Погляд".

Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.

Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.