Галина Васильченко: ФОПи та ПДВ: введуть чи не введуть, кого торкнеться і коли очікувати?

До кінця не вірила, що історія з ФОП та ПДВ може стати реальністю. Але Міністр фінансів підтвердив плани з перехідним періодом до 2027 року, поки без конкретики.

Уряд хоче простих рішень, і чомусь за рахунок підприємців. Які не просять грошей з бюджету, дають робочі місця, сплачують податки і піднімають внутрішнє споживання. Ми просто втратимо цих людей.

Коротко про те, чому ця ідея не те, щоб неактуальна, а вкрай шкідлива.

Для мікробізнесу: це не лише 20 %ПДВ,це ще й:

• повний бухоблік і деталізований товарний облік;

• податкові накладні на кожну операцію, їх реєстрація та ризики блокування;

• підвищені ризики перевірок, штрафів, донарахувань;

• істотні адміністративні витрати (бухгалтер, профсервіси, час підприємця).

OECD у своєму огляді 2025 року прямо вказує, що спрощені режими та звільнення від обліку/ПДВ запроваджувалися саме для того, щоб зменшити тягар адміністрування і вивести малий бізнес із тіні. Тепер НCД ставить завдання ці режими звузити, у тому числі через "посилення реєстрації платників ПДВ та скасування звільнень від обліку".

Тобто для ФОПів введення обов’язкового ПДВ – це не стільки питання ставки, скільки питання адмінвитрат і ризиків.

Історичний досвід "ударів" по спрощенці (податковий майдан) показує, що:

• значна частина мікробізнесу просто закривається;

• інша частина йде в тінь (готівка, без чеків, «неофіційна» зайнятість);

• частина висококваліфікованих – емігрує, обираючи юрисдикції, де за подібне податкове навантаження вони отримують значно кращу безпеку та якість життя.

В умовах війни це особливо небезпечно: людський капітал – дефіцитний ресурс.

Для громад:

• У структурі податкових надходжень місцевих бюджетів у 2023 р. єдиний податок – близько 12,8 % (55,8 млрд грн).

• За 2025 рік надходження єдиного податку від платників спрощеної системи продовжують зростати: 45,8 млрд грн за січень–липень 2025 р. (+12,5 % до минулого року).

• Загалом місцеві бюджети за 9 місяців 2025 р. отримали 358,2 млрд грн, із стабільним зростанням власних доходів.

Тобто спрощенка – один із кількох основних "якорів" доходів громад, поруч із ПДФО.

Бюджети громад суттєво скоротяться.

Для споживачів (громадян):

• подорожчання товарів і послуг, особливо локальних (майстерні, кав’ярні, дрібний сервіс);

• скорочення різноманіття малих гравців – виживають або великі мережі, або "тінь";

• погіршення доступності послуг у громадах, особливо в малих містах і селах.

Із точки зору добробуту споживача це означає: менше конкуренції, вищі ціни, менше вибору.

Вплив на вступ до ЄС: тут важливо розвести "формальну" гармонізацію з acquis ЄС і реальну відповідність духу європейської політики щодо МСП.

• ЄС дійсно вимагає наявності функціональної системи ПДВ, обмеження надмірної кількості пільг і спеціальних режимів.

• OECD та МВФ вказують, що Україна має скорочувати "особливі режими" і наближати їх до загальної системи.

Але ЄС не вимагає знищення сприятливих режимів для мікробізнесу. Навпаки, з 1 січня 2025 р. в ЄС запускається оновлена SME-схема з порогом 100 000 євро для малих підприємств, що дозволяє їм не реєструватися платниками ПДВ і зменшує комплаєнс-витрати.

Боротись з тими, хто "дрібнить" бізнес потрібно, наповнювати бюджет також, але є безліч можливостей як це робити. Ніщо не заважало ДПС два тижні тому викрити і оштрафувати за ухилення від сплати податків та дроблення через ФОПів мережу дитячих іграшок. У нас є достатньо контролюючих та правоохоронних органів та законодавчої бази, щоб викривати, штрафувати та боротися з тими, хто зловживає спрощеною системою оподаткування.

Моя позиція:

1. Поріг ПДВ для ФОПів має бути істотно вищий, ніж 1 млн грн (відповідний законопрооєкт я зареєструвала в жовтні цього року).

Аргументи:

• інфляція з 2016 року (коли встановили нинішній поріг) – поріг уже мав би зрости щонайменше в 2,5–3 рази;

• у ЄС – пороги до 85 тис. євро, а нова SME-схема – 100 тис. євро;

• війна та унікально обтяжливе адміністрування ПДВ в Україні.

2. Фокус – на зловживаннях великим бізнесом, а не на мікробізнесі:

• головні втрати бюджету – "сірий імпорт", контрабанда, акцизи, конверт-центри, неформальна зайнятість, де потенціал + сотні млрд грн;

• за даними експертів тотальна ПДВізація ФОПів дає 10–13 млрд грн потенційної економії при втраті 150–180 млрд грн добробуту – неефективний інструмент.

3. Захист місцевих бюджетів:

• спрощенка – стабільне джерело єдиного податку (55–56 млрд грн на рік і тенденція до зростання навіть під час війни);

• удар по ФОПах без компенсаторів = удар по громадах, тоді як додатковий ПДВ піде в центр.

4. Вимога "SME-тесту" і "Think Small First":

• нові податкові рішення щодо спрощенки мають проходити аналіз регуляторного впливу з окремим блоком по мікро- і малих підприємцях та громадах;

• це в дусі Small Business Act for Europe і підвищує легітимність реформ у діалозі з ЄС.

5. Відмова від експериментів у воєнний час:

• ніхто у світі не проводив масову "ПДВізацію" мікробізнесу у країні, що веде повномасштабну війну;

• будь-які зміни, що стосуються спрощенки, мають бути поетапними, з пілотами, з відтермінуванням найжорсткіших норм до завершення воєнного стану.

Якщо коротко: шановне Міністерство фінансів, просто дайте спокій дрібним підприємцям і користуйтеся всіма наявними інструментами для боротьби з тими, хто зловживає і ухиляється.

Галина Васильченко — українська політична та громадська активістка. Член Верховної Ради України (9-й скликання). Член Комітету Верховної Ради з фінансів, оподаткування та митної політики.

Першоджерело за посиланням.

На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією медіа "Погляд".

Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.

Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.