На Київщині почастішали випадки телефонного шахрайства

Про це попереджають і правоохоронні органи, і ті, хто потрапив на гачок до шахраїв. Насправді "телефонувати" можуть звідки завгодно: з благодійної організації чи від волонтерів, із Пенсійного фонду або з управління соцзахисту, з поліції, прокуратури та навіть СБУ. Проте найчастіше представляються саме "працівниками банку" або ж “правоохоронних органів” – цей сценарій злочинці використовують у 94 % випадків телефонного шахрайства. (Офіційно воно називається вішингом: від англ. voice – "голос"; fishing – "рибалка".) Утім, ким би не називались співрозмовники-злодії, мета у них одна – змусити людину назвати дані платіжної картки (номер, термін дії та тризначний код безпеки СVV2/CVC2 на зворотному боці), а також повідомити одноразовий пароль із банківського sms-повідомлення, зняти ліміти на операції платіжною карткою. Усе це потрібно злочинцю, щоб потім украсти гроші з рахунку довірливого українця. Шахраї, які представляються співробітниками кредитних відділів банку, працівниками Пенсійного фонду чи соціальної служби, представниками благодійних і волонтерських організацій інший сценарій та інша тактика – вони не залякують, а повідомляють про якісь перерахунки-нарахування (пенсій, соціальних виплат, субсидій, виплат за кредитом, благодійної допомоги). Мовляв, "раніше вам щось не так рахували, а тепер зробили перерахунок – і ви маєте отримувати більше (сплачувати менше). Дайте дані вашої картки, щоб вам перерахували те, що ви недоотримали (повернули переплачене). І вибачте за помилку". Або варіант з "благодійниками": "Такий-то фонд зараз опікується пенсіонерами, і вам виділена матеріальна допомога. Потрібні ваші карткові реквізити для перерахування". Ну як же тут не продиктувати?! З "радісною новиною" телефонують своїм жертвам і шахраї, які розігрують сценарій "ви виграли в лотерею". Розмова стандартна: "Вітаємо, ви виграли! Продиктуйте дані картки, ми перерахуємо виграш". У стані ейфорії від виграшу дехто забуває, що, по-перше, до будь-чого безкоштовного треба ставитися з обережністю; по-друге – для зарахування грошей на картку достатньо знати її номер. Ні термін дії, ні тим більше тризначний код безпеки СVV2/CVC2 на зворотному боці картки для здійснення операції не потрібні. Це, до речі, варто запам'ятати й людям, які часто продають товар на сайтах приватних оголошень типу OLX. Зараз багато шахраїв "переключилися" на користувачів цих ресурсів. Схема приблизно така: ви публікуєте оголошення про продаж, наприклад, дитячого ліжка. Вам телефонує "покупець", каже, що забирає товар і готовий все заплатити на картку: "Диктуйте номер!" Потім передзвонює і просить назвати ще й термін дії картки та три цифри коду безпеки на звороті, бо, мовляв, без цього у нього не зараховується платіж, тому що платить юридична особа (або називає якусь іншу малозрозумілу причину). До речі, часто передзвонює вже не сам "покупець", а нібито працівник банку, через який має пройти платіж, але не проходить. Продавець зазвичай радий, що товар купують, і без вагань диктує реквізити. Слід пам'ятати: жоден із представників правоохоронних органів, органів влади та банківських установ ніколи, навіть за форс-мажорних обставин, не зателефонує із проханням надати всі карткові дані, одноразові паролі підтвердження операцій з банківських sms-повідомлень або пароль доступу до системи інтернет-банкінгу. Якщо чуєте таке прохання, знайте – вам телефонують шахраї. Що робити? По-перше, негайно закінчіть розмову. По-друге, не панікуйте й уточніть інформацію. Якщо дзвонили з приводу рахунку чи картки, зателефонуйте в банк за номером, який вказаний на картці або на офіційному сайті банку. Якщо телефонували нібито з державної установи, знайдіть її номер на офіційному сайті і подзвоніть, щоб переконатися, що вас турбували саме звідти". Днями на сторінці Facebook Петропавліської Борщагівки також з'явилося подібне застереження: Прості поради допоможуть уникнути неприємностей. Крім того, слід подати заяву до кіберполіції (це можна зробити на сайті кіберполіції у розділі "Зворотний зв'язок").