Марися Нікітюк: Чому потрібно подивитись пострадянський нуар "Ля Палісіада"
Але це кіно рідкісний витвір мистецтва і приклад свободи художника, для якого Хон Сансу не кімчі, як для мене. Фільм про 90, ужасні, корупційні, тягучі, некрасиво красиві, і їх вплив на нас.
Ми виросли з відрази до можновладців з медальками, свавілля міліції, і засилля килимів на стінах а бегимотиків з кіндерів на поличках. Фільм непростий для сприйняття, нема звичного наративу, на фоні розслідування міліції останнього засудженого до страти в Україні, всі герої живуть своє життя, розсипане як бісер чи фантики з дитячих сікрєтіків, заритих в пісочниці під шматочком скла від зеленої пляшки.
Щось іде, і так само проходить без особливої уваги розслідування, вирок і страта. Буденно, рутино, просто без тіні сумніву вбивають людину. Як на мене то була розрізана пуповина з тоталітарним минулим. Більше ми не вбиваєм засуджених, долучившись цим актом до цивілізованого світу.
А найбільша насолода, дуже гурманська - не всім зайде - це камера, її стиль. Вся відео оповідь стилізована під записи слідчого. Камера буквально роздивляється інтер‘єри, предмети, а герої ні, ні , а зиркнуть в камеру. Багато гумору зашито саме в рух камери і існування героїв в фільмі стосовно оператора.
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.