#міська рада #міська рада #Розслідування #ірпінь #Карплюк #міська рада #Розслідування #Діти #ірпінь #міська рада #Освіта #ірпінь #екологія #ірпінь #історія #міська рада #Освіта #ирпень #Діти #ірпінь
Новини
Головні новини
Україна-суспільство
Політика

Колекторів внесуть у реєстр і змусять працювати у правовому полі

24.02.2021 1 Косянчук Інна 0

 Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №4241, який має захистити боржників при врегулюванні простроченої заборгованості.

Знаєте, хто такі колектори? Багато хто скаже: це люди, які «вибивають» із боржників кошти простроченого боргу, не гребуючи ніякими засобами. Шантаж, погрози, доведення жертви до емоційного й психічного зриву – це все інструменти колекторів, які використовують будь-що, доходячи до погроз і навіть відверто садистських прийомів, спрямованих не лише на боржників і членів їхніх родин, зачіпаючи і малих дітей, а й на роботодавців і навіть сусідів, які, як то кажуть, сном-духом не відають про подробиці життя тих, хто живе поруч.

 «Невидимки» законодавчого поля

Складається враження, що на колекторів зовсім немає управи. Втім, звідки їй узятися, якщо навіть правники руками розводять?

Законодавство не визначає навіть  термінів "колектор" чи "колекторська діяльність". «Станом на сьогодні спеціальних законодавчих актів, які регулюють діяльність колекторів в Україні, немає, але водночас законодавство прямо не забороняє їх діяльність», зауважується на сайті «Безоплатна правова допомога».

Також пояснюється, на що мають право колектори: «Примусове стягнення заборгованості в рамках закону може бути здійснене лише за рішенням суду, що набрало законної сили, і з дотриманням усіх офіційних процедур, передбачених Законом «Про виконавче провадження». Колектори самостійно цього робити ні в якому разі не можуть. Але вони мають право звернутися до суду з метою стягнення переуступленого їм боргу, і у випадку позитивного рішення суду звертатися до виконавчої служби чи приватних виконавців з метою стягнення заборгованості. Отже, фактично єдина законна функція колекторів – це письмово нагадувати боржникам про залишок боргу (а в разі несплати передавати справи до суду, щоб отримати борги державними чи приватними судовими виконавцями)».

Ілюстрація з сайту "Слуга народу"

Однак не секрет, що цим колектори не обмежуються. Особливо «чорні» - саме ті, які діють на межі садизму щодо боржників.

Тривожна статистика

Ще в липні минулого року народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк  оприлюднила на своїй Фейсбук-сторінці тривожну статистику і зауважила: «Печально, що за тиждень роботи Нацбанку як регулятора небанківських послуг вони отримали 1 тисячу скарг на дії колекторів. Вдумайтесь - тисяча скарг за тиждень. А вироків за таку неправомірну діяльність за 14 років – 600».

Ілюстрація з сайту "Слуга народу"

 «Все частіше ми бачимо некоректні дії колекторів: погрози, які доводять до самогубства, публікація персональних даних, публікація порнографії. Це незаконна дія колекторів. Але за статтею 120 ККУ «доведення до самогубства» через наявність заборгованості було доведено до вироку всього 50 справ. Хоча їх тисячі. Плануємо врегулювати колекторську діяльність», -

Ольга Василевська-Смаглюк

Довідка НБУ. Більшість (54%, або 2 325 звернень) звернень до НБУ щодо небанківських установ мали ознаки порушення прав споживачів. Частка звернень з ознаками порушення прав споживачів мікрокредитними фінансовими компаніями становить 55% (1 573 звернень з 2 965), страховими компаніями – 42% (363 звернень з 854), кредитними спілками — 96% (389 звернень з 396). За даними за третій квартал 2020 року.

Законопроєкт підтримали 355 народних депутатів

Тож народний депутат від 96- округу Ольга Василевська-Смаглюк стала одним з ініціаторів законопроекту 4241 (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості), і є сподівання, що ситуація зміниться. Тим більше, що перші кроки для цього здійснені.

Законопроєкт був зареєстрований у парламенті у жовтні 2020 року.
А нещодавно, як повідомляв «Погляд», Верховна Рада ухвалила його в першому читанні. За нього проголосували 355 народних депутатів.

Зокрема, документом встановлюється інструментарій захисту прав споживачів-боржників та обмежується доступ до потенційно недобросовісних колекторів. У пояснювальній записці до документа автори законопроєкту зазначають, що ним надається визначення таких термінів, як «врегулювання простроченої заборгованості» та «колекторська компанія».

«Так, врегулювання простроченої заборгованості – це заходи, спрямовані на погашення у позасудовому порядку заборгованості споживача, який прострочив виконання грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит або іншим договором. У свою чергу, колекторська компанія визначається як юридична особа (в тому числі фінансова установа), яка в інтересах кредитодавця та/або нового кредитора відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором  здійснює врегулювання простроченої заборгованості та включена до Реєстру колекторських компаній, який вестиме Національний банк України», -

уривок із пояснювальної записки до законопроєкту

Що зміниться?

Національний банк України зазначив, що найголовнішим у цьому документі є врегулювання діяльності колекторських компаній на законодавчому рівні. І звернув увагу на зміни, спрямовані на реформування ринку колекторських компаній.

Зміна перша. Створення публічного Реєстру колекторських компаній, який вестиме НБУ банк. Законопроєкт має зобов’язати усі компанії, що займаються врегулюванням проблемної заборгованості, привести свою діяльність до його вимог та зареєструватися в загальному Реєстрі. 

Зміна друга.  НБУ здійснюватиме нагляд за колекторами та їх поведінкою щодо споживачів, тобто контролюватиме дотримання колекторами законодавства, встановлюватиме додаткові вимоги до взаємодії зі споживачами і захищатиме права споживачів, розглядатиме звернення громадян. Також регулятор отримає змогу накладати штрафні санкції чи виключати у випадках порушень порушника з Реєстру колекторських компаній.

Зміна третя. Ще на етапі підписання договору про споживчий кредит повинні банки та фінансові компанії мають попередити клієнта про можливість залучення колектора, якщо буде прострочено платежі за кредитом. Кредитодавець також зобов’язуватиметься публікувати інформацію про колекторську компанію на своєму вебсайті та в місцях надання послуг. Тобто, люди мають знати, з ким доведеться мати справу у видабку прострочення платежів ще до підписання кредитного договору споживач повинен отримати вичерпну інформацію про компанію, з якою доведеться врегульовувати прострочену заборгованість. 

Зміна четверта. Законопроєкт установлює виключний перелік способів дозволеної взаємодії колектора зі споживачем фінпослуг та встановлює обмеження максимальної частоти такої взаємодії. Колектори повинні будуть дотримуватися вимог до етичної поведінки під час взаємодії зі споживачем. За порушення цих вимог передбачено відповідальність: від штрафів до виключення з Реєстру колекторських компаній. 

Законодавці й експерти коментують новації законопроєкту

Адвокат «АО «Шкребець і партнери» Яна Мельниченко, коментуючи законопроект на ресурсі "Юридична газета", зокрема, зауважила, що діятиме спеціальний реєстр колекторських фірм. Закон встановлює вичерпний перелік дозволених форм і способів взаємодії колекторів зі споживачами фінансових послуг, а також максимальну частоту такої взаємодії.

«Діятиме заборона залучати колекторські фірми, які не включені до реєстру. Банк і фінансова компанія будуть розглядати звернення громадян про всі порушення, і якщо колектор протягом року як мінімум двічі порушив вимоги щодо етичної поведінки, кредитор має достроково розірвати з ним договір», -

Яна Мельниченко

Окрім того, звернула увагу адвокат, у разі порушень передбачена відповідальність колекторських фірм: від штрафів у розмірі від 3 до 6 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні це 51-102 тис. грн) та виключення з реєстру колекторських компаній до кримінальної відповідальності.

Втім, є й скептичні домки щодо законопроєкту 4241. На думку адвоката Ростислава Кравця, небезпека залишиться – у тому, що викупити борг зможе будь-яка внесена в реєстр компанія, а ось «чорні» колектори дзвонитимуть боржникам.

«Компанія зможе сказати, що взагалі не знає, про кого йдеться, нікому не давала цю інформацію, а українців переслідуватимуть. Потрібно просто повернути попередню редакцію закону і змусити поліцію працювати. За місяць усе врегулюється. Не буде жодної колекторської компанії, яка розсилає порнографічні знімки, погрози і шантажує громадян, які мають заборгованість за споживчим кредитом», - зазначив адвокат.

Олеся Михайленко, старша юристка банківської практики юридичної фірми "Редкліфф Партнерз", висловлює таку думку:  «Таким чином будуть відсіяні колектори з кримінальним минулим, судимостями, колекторські фірми засновані особами з РФ або з анексованих територій».

Нині законопроэкт готується до другого читання. Звичайно ж, є справедливі сподівання, що роботу колекторів таки приведуть у межі правового поля.

«Погляд» розповідав, що під колекторів маскуються й інші недоброзичливці. Так, ми розповідали, що жінка у Вишгороді тероризувала двоюрідного брата більше року. Позичила 4 тисячі доларів США, а вимагала повернути 14 тисяч! Допомагали «вибивати» неіснуючий борг двоє її знайомих.

Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш  Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.