Суспільство
Політика

"Голка": Судова та містобудівна реформи. Чому все так довго і важко йде?

Поміж судовою реформою також виникають проблеми з містобудівною, де навіть Європарламент та Єврокомісія виявили ризики корупції.

У 2017 році, коли після Майдану проштовхували судову реформу, Громадська рада доброчесності публічно заявила, що таким людям, як Богдан Львов, не місце у Верховному Суді.

"Це була брехня, коли Порошенко говорив про "безпрецедентну прозорість конкурсу". Наші висновки Вища кваліфікаційна комісія та Вища рада правосуддя проігнорували, як і менеджери судового проєкту USAID. Я питала: що робитимете, як народ не визнає рішення Верховного Суду, який ви отак сформували? Навіщо обрали Львова? Він вказував суддям, як голосувати на таємному голосуванні! Це ж конкурс. Могли обрати кращих!" – каже журналістка Наталія Соколенко, яка у 2017 році як членкиня Громадської ради доброчесності просила не призначати Львова до Верховного Суду.

Минуло шість років від тоді, як Львова просили не призначати. Що відбулося? Не так вже й багато. На додачу до всього, що знайшла міськарада, журналісти-розслідувачі "Схем" знайшли російський паспорт. Громадський сектор продовжує використовувати значні ресурси для контролю судового процесу, щоб Львов не повернувся до Верховного суду. Питання втому, чому він там, якщо департамент громадянського суспільства просив їх не призначати його?

На додаток до судової реформи, країна проводить ще одну реформу. Це реформа містобудування. Країна витрачає великі гроші на реконструкцію. Великі гроші - це велика спокуса. Ми знаємо, як провідні "реформатори" країни, як в Україні, так і закордоном, лобіювали в уряді законопроект №5655 та Постанову КРУ.

Саме тут Chatham House побачив реальні наслідки Картельної угоди, а Європейський парламент і Комісія - корупційні ризики.

А як щодо реформи містобудування? Депутат Європарламенту від "Слуги народу" Ганна Бондар, яка брала участь у підготовці Містобудівного кодексу та очолює робочу групу, в інтерв'ю громадській ініціативі "Голка" відповіла на це питання прямо:

"Я мала комунікацію із колишнім керівником "Говерли" Абрахамом Габріелем. Я пов'язую його звільнення з посади саме з цими фінансовими історіями і тиском. У нас є інформація, що Кубраков звернувся до посла США і на стоп поставили фінансування 4 проєктів. Це не лише вже згадані містобудівний кодекс та проєкт Інституту громадянського суспільства. Це ще два проєкти Асоціації міст України".

Інститут громадянського суспільства раніше повідомляв про такий тиск і заявляв, що фінансування "Говерли" було припинено. Цензура також мала місце, коли газета "Урядовий кур'єр" опублікувала статтю про закон про містобудівну діяльність.

"Виходить у нас якась циклічна історія. Ми запускаємо в систему таких людей (Богдан Львов, Олександр Кубраков), які б не мали в ній бути, роками героїчно долаємо наслідки, а це гальмує реформи. І вони щоразу шукають шляхи, як вийти на західних партнерів".

Отже, щоб "реформатори" на кшталт Кубракова не створювали проблем і з ними не доводилося боротися роками, пальці однієї руки (державної влади, ЗМІ та донорів) мають бути стиснуті в один кулак. Іншими словами, немає місця половинчатості та відбілюванню.

Недопрацьовані реформи, як і напівправда, руйнують державність. У воєнний час процес реформування триває майже вічно, і часто немає десятиліття чи двох десятиліть, щоб вчитися на помилках. Улюблена національна гра в "біг по граблях" має бути припинена. Для цього потрібно проаналізувати події та назвати речі своїми іменами.

Нагадаємо, шостий апеляційний суд 12 червня продовжив розгляд апеляції Верховного Суду на рішення Київського окружного адмінсуду про поновлення на посаді судді Богдана Львова, якого раніше звільнили через виявлений російський паспорт.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.