Фатальні кроки: як зупинити дитячі ігри зі смертю?

Останнім часом почастішали спроби дитячих суїцидів. «Погляд» вирішив дізнатися – чому діти здійснюють відчайдушні кроки, і чому це неможливо зупинити вже упродовж років.

Повідомлення про дитячі суїциди чи їх спроби – як зведення з фронтів: одні ковтають пігулки, інші стрибають з високих поверхів… Частота таких випадків останнім часом не може не вражати.

Ось лише кілька випадків з тих, про які писав «Погляд»

Так, учора, 18 лютого, 15-річного киянина зранку доправили до клініки «Охматдит» з дому, де він отруївся таблетками. Наразі лікарі констатують стабільний стан, загрози життю хлопця немає.

Гірша ситуація – в Боярці, де 16 лютого отруїлися дві школярки, наковтавись пігулок прямо в школі. Медики, які прибули на місце події, констатували смерть 13-річної дівчини, її 12-річну подругу доправили до медичного закладу. Директорку ліцею «Гармонія» (м. Боярка Фастівського (раніше Києво-Святошинського) району) на час службового розслідування відсторонили від посади. Поліція Київської області повідомляла, що дівчата отруїлися після того, як подивилися відео із закликом спробувати медпрепарат в одній із соцмереж.

Подібна ситуація зафіксована і в Умані черкаської області.

Що не так у суспільстві? Чому діти йдуть на відчайдушні кроки, які іноді закінчуються фатально? Чого не вистачає дітям? У ступорі, здається, всі. Якщо почитати коментарі до повідомлень у соцмережах – всі звинувачують всіх: батьків, учителів, увесь інтернет, коронавірус, закидають, що діти нічим не зайняті і тільки й «сидять» у своїх гаджетах…

  Такого ще не було? Ні, було!

 Якщо проаналізувати публікації в інтернет-виданнях, то побачимо певну циклічність.

Так, тривожну статистику за попередні роки надали науковці Сумського державного університету Катерина Янішевська та Інна Савицька у статті «Поняття, фактори та ознаки суїциду неповнолітніх: «У період з 2001 по 2016 рік статистику самогубств серед неповнолітніх в України можна вважати досить високою – 2 936 осіб. У той же час з 2001 по 2004, кожного року кількість самогубств неповнолітніх у віці 0-17 років постійно перевищувала 200 осіб. При цьому у порівнянні можна виявити, що найбільше таких суїцидів вчиняють в Одеській, Донецькій та Дніпропетровській областях. І тенденція серед неповнолітніх до суїциду до сих пір є зростаючою».

Стаття була опублікована у 2019 році. Уже тоді минув період «Синього кита» і «Розбуди мене в 4.20»  - масованого засилля агресивного інтернет-впливу на свідомість підлітків, яка – ой, не в одному випадку! - завершувалась суїцидом або станом, близьким до нього.

• 2017-й:

В далекому 2017-му співробітники департаменту кіберполіції Національної поліції України виявили у соцмережах групи, в яких доводять дітей до самогубства. Одна з таких, до якої входили 209 українських користувачів, діяла в одній із нині заблокованих для користування в Україні у соцмереж. 

До речі, якщо говорити про циклічність, варто зазначити, що «бум» «Синього кита» припав саме на лютий місяць.

Втім, тоді ж було зініційовано альтернативну гру – але діаметрально протилежну від деструктивізму. Ось що писав «Урядовий кур’єр» 27 лютого 2017 року: «Студенти з Придністров’я придумали і днями запустили схожу за формою, але протилежну за змістом інтернет-гру «Білий ведмідь». Там теж 50 завдань, але спрямованих на поліпшення стосунків у родині й успіхів у навчанні».

Хтозна, що допомогло – чи пильна увага правохоронців, батьків і педагогів, чи «Білий ведмідь», але крива дитячих суїцидів тоді трохи пішла на спад. Але ненадовго.

• 2018-й:

Наступний сплеск правоохоронці зафіксували у  2018-му. За повідомленням Укрінформу з посиланням на правоохоронців, за сім місяців 2018-го було здійснено 156 спроб суїцидів, із них - 58 доведені до кінця: неповнолітні загинули. Протягом літа - 6 суїцидів.

А далі була осінь… «За перші два дні жовтня в Україні у різних регіонах одразу п'ять дітей вчинили самогубства», зазначає ВВС. Основними причинами, які штовхають дітей до таких рішень, у поліції назвали конфлікти з батьками, у школі та нерозділене кохання, а ще – ті ж так звані « групи смерті» у соціальних мережах, які також можуть штовхати дітей до самогубств.

• 2019-й:

Як зазначав ресурс hromadske.ua,  в Офісі генерального прокурора України повідомили, що у 2019 році зафіксували майже 111 самогубств чи спроб самогубств неповнолітніх, у яких кожен сьомий не досяг навіть і 10-річного віку. 

Зміна жахливого «тренду»?

Відповідної статистики за 2020-й «Погляд» поки не знайшов. Втім, з інформаційного досвіду нашої редакції - минулий рік «відзначився» іншими екстремальними «подвигами» підлітків: вони хизувалися тим, що чіплялися до поїздів чи електричок або намагались вилізти на вагони потягів, які були під напругою. Втім, як кажуть, то тільки «квіточки». Згадаймо і випадки ймовірних дитячих самогубств у жовтні 2020 року. Тоді на столичному залізничному переході 14-річний хлопець ліг під електричку. За день до цієї події у Боярці поїзд насмерть збив 14-річну дівчину, що скидалось також на суїцид.

А ось початок 2021-го просто жахає. Останніми днями практично щодня надходять повідомлення про трагічні події. Таке враження, що пішов якийсь новий виток, пов’язаний з дивним системним впливом на дитячу свідомість.

З початку року суспільство сколихнули випадки, що дивним чином повторювалися, коли підлітки стрибали з висоти.

Так, 17 лютого у Дарницькому районі на вулиці Архітектора Вербицького дівчинка випала із загального балкона. На місці працювала кіберполіція. Можна припустити, що поліція не виключає того, що дівчинка могла грати в одну із смертельних ігор в соціальній мережі.

«Погляд» розповідав про трагедію, що сталася на Позняках 15 лютого, коли з висотки вистрибнула та загинула молода дівчина.  А на початку місяця, за одну добу 2 лютого у різних районах Києва сталось аж три випадки ймовірних самогубств. Дві 16-річні дівчини залишились живими, а 13-річна, на жаль, загинула.

Раніше «Погляд» повідомляв про те, що 1 лютого у Києві на вул. Орловській дівчина 2004 року народження також випала із вікна багатоповерхівки. 28 січня у Чайках загинула 10-річна дитина. Хлопчик вистрибнув з 15-го поверху.

На додачу до цього останнім часом напрямок дитячих суїцидів чи їх спроб змінився: новим сумним «трендом» серед підлітків стали пігулки. Саме вони стали «трендом» цього тижня, змінивши хвилю падінь з балконів чи вікон квартир висотних будинків, яка «накрила» столицю та область трохи раніше.

Враховуючи схожість ситуацій, можна припустити, що вимальовується «серія» - ніби хтось планомірно вишукує жертв у дитячому середовищі.

Чекаємо на відповіді від правоохоронців

В чому ж причина? Чи може бути в статистиці відображений, скажемо так, розподіл самогубств за їх причинами? Булінг? Нещасливе кохання? Нерозуміння у родині? Конфлікти в школі? Коронавірус, який немало родин «закрив у чотирьох стінах»?  «Підсадка» на шкідливий інтернет-контент? І чи є взагалі така статистика?

Про це «Погляд» запитав у своєму запиті, надісланому до ГУ Національної поліції у Київській області. Наразі очікуємо на відповідь. Так само очікуємо на відповідь від кіберполіції, до якої «Погляд» також звернувся із запитом.

Є хіба що медична статистика. Завідувач відділення інтенсивної терапії гострих інтоксикацій НДСЛ Охматдит Олександр Урін каже: «У нас останні два роки цифри залишаються постійними - 60 дітей. З початку цього року ми вже прийняли 25. І це тільки верхівка, тому що ми приймаємо виключно отруєння. Ми вже виконали свою річну норму хворих з суїцидальними настроями».

А ось ще такий коментар психолога: «Слід розуміти, що підлітки живуть у психологічному дискомфорті: їх турбують різні страхи, сум, переживання тощо. Саме в такі моменти в юні дитячі голови приходять усілякі жахливі думки. Проте, як правило, подібне рішення вони приймають не за один день, і навіть не за тиждень. Дуже часто причини дитячих суїцидів криються в звичайних буденних проблемах. І весь цей час підлітки відчайдушно волають до дорослих, даючи зрозуміти батькам, що їм дуже погано. Однак батьки не завжди приділяють належну увагу дитячим проблем. Для них вони здаються дріб’язковими. Не знайшовши підтримку в сім’ї, діти шукають її на стороні. Приміром, в соцмережах у так званих «групах смерті». .

Думаєте, це недавня публікація? Ні, це ще у 2016-му звертала увагу в коментарі Укрінформу психолог, керівник центру психологічної допомоги «Геніус» Леся Ковальчук. А тепер перечитайте ще раз… Так, ніби нічого й не змінилося...

Небезпечний ТikTok

Хіба що соцмережа тепер інша називається. Йдеться про те, що «пігулкова» пошесть пішла з соцмережі ТikTok – з челенджу «40 таблеток». До речі, уже в самій цій соцмережі її користувачі діляться тривожними повідомленнями про небезпеку. Будемо сподіватися, що це допоможе і стримає когось від необдуманого кроку.

Та якщо протягом скількох років саме через інтернет-контент поширювалися небезпечні ігри з життям, і лише змінювалась їхня «креативна» частина – яку мету ставлять перед собою ті, хто грається з дитячими життями?

«Не варто думати, що на тому темному боці інтернету сидять психи, які отримують задоволення, дивлячись на дитячі страждання чи смерть. Фахівці пояснюють, що все це роблять кваліфіковані психологи, а мета — «нічого особистого, тільки бізнес». Бо відеозаписи дитячих самогубств організатори спільнот потім продають в інтернеті або в Darknet», - зазначав «Урядовий кур’єр».

Втім, чи вдасться отримати чітку відповідь на запитання, хто винен? А ось на терені «Що робити?» - відповіді шукати варто. Більше того – необхідно, і без зволікань. Аби не гинули діти.

Так, уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба, висловивши співчуття рідним загиблої дівчинки з Боярки, і зазначивши, що є підозра, що ці випадки пов'язані з небезпечними «іграми», які поширюються в Інтернеті, опублікував поради.

До уваги батьків. Небезпека в Інтернеті більша, ніж здається. Діти можуть не розуміти наслідків своїх дій, можуть вважати розвагою те, що призводить до катастрофічних наслідків. Поговоріть зі своїми дітьми про небезпеку онлайн! Нагадайте дітям про важливі правила користування Інтернетом і соціальними мережами. Не спілкуватися з незнайомцями.Не повторювати дії, які пропонуються в мережі.Поясніть, що «розваги» онлайн несуть небезпечні, а часом - невідворотні наслідки в реальному житті!

Микола Кулеба

Поліцейські також оприлюднили свої поради. Їх уже опублікував «Погляд».

Не погодитися з поважним посадовцем не можна – все правильно. Але чи цього досить? Фахівці зазначають, що такі дії потрібно проводити дуже обережно, щоб не привернути зайвої уваги дітей до чого не треба.

На це звернула увагу в коментарі ресурсу APnews психолог Марія Фабрічева.

«З одного боку, підліток прагне бути автономним і приймати свої рішення, але з іншого боку, саме в підлітковому віці він настільки вразливий, що потребує безумовної любові, прийнятті, розуміння, підтримки, інструкції та інструктажів. Простіше кажучи, підліток знову стає немовлям. Але з невеликою різницею. А криється вона в тому, що інструкції для дитини в підлітковому віці не повинні ставати директивами. Дуже часто батьки саме так свої інструкції й подають, у вигляді вказівок. І не завжди це від великого бажання контролювати дитину. Часто буває так, що батьки просто не знають, як вчинити правильно з підлітками. Міфів співіснування з підлітками дуже багато, але правди дуже мало», -

Марія Фабрічева

Чи варто забороняти соцмережі?

Директор Вишгородської загальноосвітньої школи «Сузір’я»,  кандидат філософських наук Олеся Горгота на своїй Фейсбук-сторінці зазначила, що треба діяти радикальніше, і опублікувала в соцмережі звернення до президента, міністра освіти і науки, уповноваженого з прав дитини, представників правоохоронних органів.

«Вважаємо, що нарешті настав час заборонити цю соціальну мережу, від якої наші діти деградують, кінчають життя самогубством, гинуть, попадають до лікарні. Досить експериментів над дітьми! Вимагаємо заблокувати інтернет-канал tiktok в Україні! Просимо всіх - вчителів, батьків, небайдужих громадян - підтримати дане відкрите звернення, вподобати його, плюсувати під зверненням, поширювати. Разом - ми можемо зробити Інтернет безпечним для нас і для наших дітей», -

Олеся Горгота

Марія Фабрічева з цього приводу має іншу думку.

«Складно в сучасному світі інфопотоків позбавити дитину соціальних мереж - там всі ми, і від цього не втекти. Тоді потрібно навчитися з цим жити і справлятися з випробуваннями, які були, є і все одно будуть», -

Марія Фабрічева

Психолог зазначила, що такі історії і трагедії відбувалися в усі часи, і звернула увагу на те, що причини криються в стимулах: «Перший стимул, який лежить на поверхні - це «на слабо», експеримент, інтерес. Підлітки вважають себе безсмертними, всемогутніми і знаходяться в опозиції батьківського контролю, до цінностей, перевіряють себе на стійкість і, звичайно ж, цікавляться - чи точно людина смертна і безсмертна. Вони проявляють інтерес до всього страшного, незвичайного, до тих же фільмів жахів - до всього, що лоскоче нерви. І цей внутрішній процес абсолютно нормальний для підліткового віку. Але до цього періоду важливо готуватися як підліткам, так і батькам».

 У Боярці, зокрема, зі школярами працюватимуть кризові психологи. Як повідомляв «Погляд», консультації будуть проводити тільки після згоди батьків. Крім того, з усіма учнями ліцею проведуть позапланову роз’яснювальну роботу з питань безпеки життєдіяльності.

Поліцейські також уже пішли по школах з превентивними бесідами. Так, учора, 18 лютого, співробітник ювенальної превенції Вишгородського районного управління поліції провела повчальні уроки з учнями четвертих-дев'ятих класів Старопетрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Інспектор розповіла про небезпечні відео у мережі інтернет, розповіла учням про небезпеку ігор у соціальних мережах та навела приклади, до яких фатальних наслідків вони можуть призвести.

Клин клином вибити

Втім, є й пропозиції щодо того, як радикальніше проводити роботу з дітьми - для тих підлітків, яким не вистачає адреналіну. Як то кажуть, щоб клин клином вибити. Волонтер Вишгородської районної організації Червоного хреста України Євген Варава, який навчає і консультує бажаючих з питання надання першої домедичної допомоги, пропонує провести для дітей своєрідну хард-превенцію.

 «Покажіть дітям фотографії шматків тих, хто стрибнув з даху і більше ніхто не захоче ставати руфером; Покажіть дітям відео, де людині промивають за допомогою зонду шлунок і вони не будуть жерти таблетки через нерозділене кохання; Дайте подивитись на фото людей, які стрибнули у воду з мосту і напоролись на арматуру та серед підлітків вже не пройде дружнє "а слабо?"; Покажіть як горить людська плоть після контакту з проводами на залізниці, і покататись між Дніпром і Гідропарком вже буде не такою крутою ідеєю; Покажіть затиснуті між колесами фури мопеди і всі одразу перестануть ставати на козла і почнуть носити шоломи; Дайте потримати в руках фотографії статевих органів, вражених сифілісом та гонореєю і займатись сексом без захисту мало хто ризикне; Принесіть в клас мішок для трупів і ніхто не захоче опинитись там при інших обставинах. Фрази "так робити не дуже добре" - це звичайно круто. Але "живі" приклади назавжди відкладуть у дитини в голові, ЧОМУ не можна робити певні речі. Виховуйте дітей правильно і не обмежуйте їх від дорослою правди життя».

Євген Варава

Марія Фабрічева звертає увагу ще й та те, що у нас в суспільстві дуже слабо популяризуються правильні речі - що важливо бути здоровим і екологічним. Тобто все це є, але до треш-контенту проявляється набагато більший інтерес: «Ну ось дивіться, хіба цікаво буде підлітку спостерігати за тим, як хтось читає книгу або займається якимось дослідженням? А ось за тим як хтось стрибає з тарзанки або проколює собі все тіло пірсингом - інша справа! Той, хто мчить з гірки на велосипеді без рук - крутий. Хтось зухвало відповідає дорослому - гігант! Хтось одягнувся нестандартно - сміливий. Шкода тільки, що інстинкт самозбереження при цьому притупляється».

«Є така гіпотеза: немає такого підлітка, який хоче померти - є дуже багато підлітків, які не знають, як жити. І всі ці історії можуть бути і про це теж. Коли дитина йде на якийсь експеримент - на будь-який: з таблетками, алкоголем, зміною зовнішності - це говорить тільки про одне, що підліток кричить: «Подивись на мене!». Кричить світу дорослих, кричить світу однолітків», -

Марія Фабрічева

До речі, коли кілька років тому в Україні було засилля «Синього кита», правоохоронці навіть ображалися на ЗМІ і журналістів, мовляв, вони так звертають увагу на проблему, що притягують до шкідливого контенту увагу неповнолітніх. Цього року таких закидів не звучало, але, мабуть, і небезпідставно. Тому що самі діти після оприлюднення повідомлень про трагедії почали замислюватися.

Причому своєрідна антикампанія пішла в тій же мережі tiktok.

Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш телеграм-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.