Економічному розвитку Ірпеня загрожують політичні репресії, незаангажовані ЗМІ та “псевдоактивісти”?

16 травня в Ірпені за круглим столом зібралися члени робочої групи з написання Плану економічного розвитку м. Ірпеня. Документ створюється за рекомендаціями ініціативи “Мери за економічне зростання” у рамках Східного партнерства Європейського Союзу. Це вже третя зустріч членів робочої групи. Під час заходу присутні запропонували більше десятка різних проектів. Автори сподіваються на перемогу в конкурсі та фінансування з боку ЄС на їх реалізацію. Наскільки було зрозуміло з виступів, програма “Мери за економічне зростання” у рамках Східного партнерства Європейського Союзу ініційована у 2016 році та охоплює Азербайджан, Вірменію, Білорусь, Грузію, Молдову та Україну. Проекти стосуються розробки стратегії розвитку малого та середнього бізнесу, сприянню у створенні нових робочих місць, зростанню бюджетних надходжень. Голова “Ірпінської агенції розвитку” Олена Чернявська та начальник відділу забезпечення діяльності апарату Ірпінської міської ради Оксана Нечитайло аналізували можливості, “сильні та слабкі” фактори, загрози, що заважають економічному розвитку нашого міста. Пріоритетними можливостями на найближчі 5 років вбачаються впровадження енергозберігаючих технологій в освітянських та інших закладах, переробка сміття, підвищення іміджу міста, децентралізація, доступність кредитних програм (хоча навряд чи це залежить від міської влади), державні програми регіонального розвитку, спрямовані на підтримку екологічно чистого виробництва тощо. Цікаво, що до видів загроз економічного розвитку Ірпеня віднесли політичний тиск. Мовляв, керівники правоохоронних підрозділів ведуть репресивну політику проти чинного управлінського кола Ірпеня. Так, над посадовцями і досі дамокловим мечем висять кримінальні провадження, триває розслідування. Також до переліку “загрозників” ірпінської влади потрапили ЗМІ та “псевдоактивісти”. Які саме засоби масової інформації та особи — залишилося таємницею. Нечитайло не уточнила, у чому полягає загроза від них. Напевне, в тому, що висвітлюють реальний стан справ у місті, викривають корупційні діяння влади, розповідають про недолугу діяльність у сфері містобудування, економічного та соціального розвитку. Окрім того, Нечитайло згадала про наявність значної кількості незакритих судових справ — знову без конкретики. У тому нема нічого дивного, якщо влада на проведення капремонтів укладає угоди з покійниками, використовує чиновницько-депутатські родинні зв'язки. До цього часу не відомо, скільки реально коштувала платникам податків оновлена центральна площа міста, які суми витрачено на благоустрій парків та скверів, вуличні ремонтні роботи та усунення їх недоліків, враховуючи, що на це йде пайова участь забудовників. Виявляється, що корупція, яку посадовець теж визначила як загрозу розвитку, має свої “сильні та слабкі сторони”. Можливо, тут певна казуїстика з термінологією. Проте складається враження, що, замість викоренення цього ганебного явища, ірпінська влада переживає про зовнішній імідж міста. Бо зі звинуваченнями у корумпованості з боку правоохоронців, незаангажованих ЗМІ та активістів він набуває негативних рис, відлякує інвесторів. Вимогами до запропонованих проектів є збільшення кількості робочих місць, податкових надходжень та перспектива отримувати інвестиції у майбутньому. Першим розглянули сміттєпереробний. Його презентувала заступник міського голови Наталія Семко, яка опосередковано причетна до родинного бізнесу — екологічної компанії “Рада”, що займається переробкою та утилізацією непотребу. Проект стосується роздільного збирання сміття, яке у подальшому потрібно сортувати. Це зменшить навантаження на полігони. На жаль, до побудови новітнього переробного заводу в нашому регіоні ще не готові. Це й не дивно, бо для цього необхідні виробничі площі та великі кошти. Другий проект стосувався створення медико-соціально-педагогічного закладу, робота якого буде пов'язана з реабілітацією дітей-інвалідів. Це питання на часі, адже їх кількість в Україні щороку зростає на 1,5-2%. У рамках брендингу розкручується теза “Ірпінь — літературна столиця”. Тому в третьому проекті пропонується розвивати інфраструктуру туризму та дозвілля — влаштовувати фестивалі, активніше залучати до них митців. А представники малого та середнього бізнесу проводитимуть ярмарки. Інші проекти стосуються згаданих вище пріоритетних можливостей. Також говорилося про спорудження очисних споруд для питної води, створення культурних інкубаторів, геронтологічної установи для людей похилого віку, розміщення сонячних батарей на дахах освітніх закладів тощо. Перспективним назвали й будівництво житла, хоча це виглядає справжнім знущанням. Регіон давно зажив слави спального району Києва, де природа винищується заради зведення висоток. Кількість населення зростає шаленими темпами. Багато людей працюють у столиці, “вивозять” туди податки. З певною долею скепсису заслухав пропозиції від начальника управління інфраструктурного розвитку, інвестицій та житлово-комунального господарства Андрія Літвинова. У першому випадку посадовець говорив про створення індустріальних парків з нешкідливим виробництвом, у другому — ревіталізацію об'єктів, щоб подарувати їм нове життя. Як відомо, в Ірпені поступово зникають вільні землі, зокрема й промислові зони. Над територіями колишніх потужних підприємств, комунальних приміщень нависла загроза висотної забудови. Це стосується, приміром, “Ірпіньмашу”, комбінату “Перемога”, паспортного столу. Незаконні багатоповерхівки виросли на місці будівель редакції газети “Ірпінський вісник”, шахово-шашкового клубу, міської організації Товариства Червоного Хреста, міськсвітла тощо. Загалом, із запропонованих проектів експерти оберуть найбільш оптимальні та цікаві, які могли б зацікавити фінансового донора — ЄС. Правда, це лише початковий етап. Пропозиції просіюватимуться на всіх рівнях, поки не вийдуть на всеукраїнський.