Back to the future: освітні новації викликали занепокоєння

18.11.2019 Косянчук Інна 0

Науковці та представники громадських організацій пропонують зміни до законопроєкту, який дозволить навчання російською мовою у вишах

12 листопада парламент України проголосував за прийняття за основу законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти» (реєстраційний №2299). Цим законопроектом передбачено дозвіл навчати студентів у вишах російською мовою.

Така новація викликала бурхливе обговорення і серед фахівців, і серед громадськості. Відомі українські мовознавці та громадські діячі виступили проти змін, спрямованих на утвердження мови держави-агресора.

Зокрема, науковці та представники громадських організацій опублікували на ресурсі Портал мовної політики відкрите звернення до голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака та міністра освіти і науки Ганни Новосад, у якому висловлюють своє занепокоєння змінами до закону “Про вищу освіту”, який дозволить у закладах вищої освіти навчання російською мовою, і пропонують свій варіант вирішення питання.

«Хочемо привернути вашу увагу до внесеної в ст. 48 Закону України «Про вищу освіту» зміни, яка підважує чинний закон, а також ст. 7 Закону України «Про освіту» та ст. 21 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Додана до статті 48 Закону України «Про вищу освіту» ч. 3 в проголосованій редакції дозволить у закладах вищої освіти навчання російською мовою, тобто, по суті, заохочуватиме русифікацію іноземних студентів, зокрема, в харківських, одеських та інших вишах України. Нас, науковців і представників громадських організацій та ініціатив, надзвичайно турбує така спроба ревізії мовного законодавства у сфері вищої освіти. Серйозних аргументів для цього немає. Просування російської мови в освіту за межами Росії офіційно проголошено державою-агресором одним з ключових завдань для посилення впливу на зарубіжні країни і є прямим завданням агенції «Россотрудничество» та фонду «Русский мир», на які Росія виділяє мільярди. Змінюючи законодавство з метою навчання іноземних студентів російською мовою, Україна власним коштом сприятиме досягненню цілей держави-агресора. Ми переконані, що для більшості іноземних студентів в Україні вивчати українську природно і нормально. Лише для незначної їхньої кількості російська мова є рідною. 90% іноземних студентів, що вступають до українських вишів, складають вихідці з-поза меж колишнього СРСР, які не знають російської мови. Тому логічно дати вишам можливість навчати іноземних студентів українською або англійською чи іншими мовами ЄС, але нема жодних підстав заохочувати навчання російською», йдеться у зверненні.

Науковці й громадські організації, які підписали звернення, пропонують низку поправок до законопроєкту.

По-перше, вони пропонують Внести поправку в підпункт 27 пункту 1 розділу І законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти» (реєстраційний №2299 від 22.10.2019 р.), замінивши в ч. 3 ст. 48 Закону України «Про вищу освіту» слова «іноземною мовою» словами «англійською або іншою офіційною мовою Європейського Союзу», виклавши в такій редакції: «3. Для іноземних громадян, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, навчання може здійснюватися англійською або іншою офіційною мовою Європейського Союзу. При цьому заклади вищої освіти забезпечують вивчення такими особами державної мови».

Також звертають увагу на те, що законодавець не повинен допустити під час підготовки законопроекту 2299 до другого читання жодних змін, які погіршать статтю 48 Закону “Про вищу освіту” в частині забезпечення освітнього процесу українською мовою.

Звекрнення підписали: Тарас Марусик, експерт з питань мовної політики, громадський діяч, журналіст, перекладач з французької; Іван Ющук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри слов’янської філології і загального мовознавства Київського міжнародного університету; Лариса Масенко, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”, доктор філологічних наук; Володимир Василенко, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”, доктор юридичних наук, Надзвичайний і Повноважний посол України; Олександр Пономарів, доктор філологічних наук, заслужений професор КНУ ім. Тараса Шевченка, академік АН Вищої школи України; Людмила Кравченко, доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка; Володимир Кулик, доктор політичних наук, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України”; Сергій Сиротенко, координатор руху “Простір свободи”; Катерина Чепура, активістка Громадянського руху “Відсіч”; Владислав Кириченко, засновник видавництва “Наш формат”; Сергій Оснач, громадський діяч, експерт з питань мовної політики; Максим Кобєлєв, редактор Порталу мовної політики; Олександр Іванов, засновник ініціативи “Переходь на українську”.