Антоніна Малей: Відродження дитячої літератури
Прочитала в спільноті «Враження» коментар «Українська дитяча література лишає бажати кращого» І знаєте, мені запалало. Сильно запалало.
Так запалало, що витягла половину стелажа. І замахалась витягувати. Це лише половина одного стелажа і лише українські автори, не перекладна література.
Це все українське (упс, «Тхнусія» Уманськи випадково потрапила, я з Ганнусею зопалу переплутала).
І навіть якби я витягла усі два стелажа, це лише маленька часточка того, що я хотіла б мати в своїй бібліотеці.
В нас зараз реальне Відродження дитячої літератури, як можна писати, що вона лишає бажати кращого?
В порівнянні з чим вона лишає бажати кращого? За якими критеріями? Наші книжки (сучасні, я не беру радянський період до уваги зараз) такі перлини, де поєднались високої якості текст із ілюстрацією, що можна сміливо підкорювати світовий ринок. Я не жартую.
У березні я допомагала кілька днів на Лондонській книжковій виставці. Я приперла гору книжок з власної бібліотеки. І знаєте, що я чула від англійців, які їх гортали: «це неймовірно, чому це в нас досі не перекладене? А у вас є таке англійською?»
У нас розкішні вірші і чи не кожна збірка це просто шедевр!
А пригодницька література! А казки! Дерманський, Рутківський, Леся Воронина, Валентина Вздульська, Зірка Мензатюк, Ірен Роздобудько і ще багато-пребагато! А наші ілюстратори — це просто боги! Катерина та Володимир Штанко, Владислав Єрко, Ростислав Попський, Максим Паленко, Марина Михайлошина, Іван Сулима.
А ВСЛ і Абабагаламага! Це фундамент, на якому повстала сучасна українська дитяча книжка.
Від окремих видавництв я хочу просто мати вдома усі книжки, наприклад від видавництва «Аграфка» (чисте мистецтво) і видавництва «Портал», в них важливі теми прекрасно розкриті.
Та тут можна говорити-балакати всю ніч і охати від захвату! Я рік тому з Києва перла валізу дитячих книжок і це була лише мала часточка того, що я хотіла, в мене банально скінчились гроші в книгарні.
І якщо комусь мало погортати на сайтах книжки ось я трохи начитала казок (звісно, з дозволу авторів), це лише кілька чудових історій у коштовному морі української дитячої літератури!
«Війна, що змінила Рондо» Романа Романишин та Андрій Лесів
«Різдвяний павучок» Іван Малкович
«Чотирнадцятий йольський хлопець» Юліта Ран
«Пан Коцький, Міра і Море» Оксана Лущевська
«Простирадляні привиди» Сашко Дерманський
«Біла, синя, та інші» Тетяна Щербаченко
«Місяць у слоїку» Ірен Роздобудько
«Таємне товариство боягузів» Леся Воронина
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Раніше Антоніна Малей у своєму блозі розповідала, про «Місто з химерами», історія – легенда про містичний трикутник міста Києва.
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.