Альона Романюк: Інформаційна гігієна та медіаграмотності, або як боротися з інформаційними вкидами
Такої кількості чуток як від 24 лютого, я не бачила за увесь час, що досліджую дезінформацію.
Це дуже цікаве явище і ми детально розбираємо різні типи чуток і механізми їх поширення на багатьох тренінгах та лекціях.
Загалом, чутки можна поділити на три типи:
- чутки-бажання (люди в них вірять, бо інформація виглядає надто привабливою)
- чутки-лякалки (люди їх поширюють, бо вони викликають емоцію страху і бажання попередити, вберегти інших)
- агресивні чутки (ті, які спонукають людей йти і робити щось. Так, фейки стають небезпечні тоді, коли люди починають у них вірити, як у правду).
Разом з командою НотаЄнота, центр "Соціальне партнерство" спробували проаналізувати і структурувати інформаційні вкиди від 24 лютого і зробили брошуру, яка стане у нагоді вчителям, студентам та фахівцям, які працюють з темами інформаційної гігієни та медіаграмотності.
Трохи зачепили теми кібератак, маніпуляцій, фейків, залякування військових, пропаганди та модного поняття, яке чомусь часто плутають з чутками - ІПСО. Власне, ділимося! Користуйтеся! Поширте тим, кому це буде корисно!
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.