21.03.2019
Марічка Левчук 0
Міжнародний день людини з синдромом Дауна отримав свій офіційний статус завдяки ініціативі Міжнародної (IDSA) та Європейської (EDSA) асоціацій Даун Синдром на VI міжнародному симпозіумі з питань синдрому Дауна.
Вперше він відзначався у 2006-му році, а в грудні 2011-го року Генеральна Асамблея ООН запропонувала відзначати цей день усім державам і міжнародним організаціям, аби підвищити рівень поінформованості суспільства про синдром Дауна і звернути увагу на необхідність поліпшення якості життя та інтеграції у суспільстві людей з СД.
День і місяць для цієї події були обрані зовсім не випадково — вони символічно позначають природу синдрому Дауна: мова йде про 3 (замість 2-х, як зазвичай у людини) копії 21-ї хромосоми.
Аби привернути увагу до інакшості, однак не меншовартості, людей з синдромом Дауна по всьому світу в цей день проходить акція "LOTS OF SOCKS". Долучитися до неї просто: треба одягти різнокольорові, непарні чи просто яскраві шкарпетки. Таким чином ви продемонструєте свою солідарність з людьми з непарною хромосомою, й водночас звернете на себе увагу перехожих, зрозумієте, як це — бути не таким, як більшість.
Щороку асоціація Down Syndrome International закликає друзів з усіх країн приєднатися до всесвітнього флешмобу й показати, яку важливу роль відіграють люди з синдромом Дауна в нашому суспільстві. Зробити це можна просто розмістивши більш детальну інформацію про синдром Дауна або фотографії, повідомлення, цитати друзів в соціальних мережах, використавши при цьому хеш-теги #MyFriendsMyCommunity та #WDSD.
Кожна 700-а дитина у світі народжується з синдромом Дауна. Це співвідношення однакове в різних країнах, кліматичних зонах, соціальних прошарках. Воно не залежить від способу життя батьків, їх здоров’я, шкідливих звичок, харчування, достатку, освіти, кольору шкіри чи національності.
Як і будь-хто з нас, кожна людина з синдромом Дауна — унікальна. У неї свій характер, свої можливості, свої інтереси.
У суспільстві склався стереотип, що діти з синдромом Дауна агресивні й небезпечні, через що батькам часто доводиться чути засудження і ловити косі погляди оточуючих. Але в реальності ці малюки – ласкаві, віддані, турботливі та слухняні. За їхню щиру посмішку та випромінювану доброту таких дітей називають сонячними, бо вони, зазвичай, дуже доброзичливі, відкриті та наївні.
В Україні ж поки що йде боротьба за право на гідне існування в суспільстві людини з такою хворобою.