Про необхідність розширення меж Національного природного парку "Голосіївський" Михайло Макаренко, старший науковий співробітник Інституту оцінки відповідності, гігієни та екології

У великих містах збереження зелених територій дедалі частіше перетворюється на боротьбу за історичну пам’ять й екологічну безпеку. У Києві одним із таких місць став Голосіївський ліс – частина Національного природного парку "Голосіївський", де поруч із природними екосистемами зберігаються й унікальні археологічні пам’ятки. Урочища Китаїв, Самбурки та Болгарське науковці та екологи вже понад три десятиліття пропонують включити до складу національного парку, аби захистити їх від забудови. Ці місця мають не лише природоохоронну, а й значну історико-культурну цінність, проте вже багато років їх хочуть забудувати. Окремою точкою напруги стала ділянка з Голосіївською водонапірною вежею – об’єктом, який громада домоглася визнати пам’яткою культурної спадщини. Активісти й науковці наголошують: житлова забудова тут може завдати непоправної шкоди не лише історичним об’єктам, а й природним комплексам Голосіївського лісу. Саме тому розширення меж національного парку розглядають як один із ключових механізмів збереження цієї території, адже в межах нацпарку житлове будівництво заборонене законом. Про наукову цінність Голосіївської водонапірної вежі, загрози забудови для Голосіївського лісу та необхідність розширення меж Національного природного парку "Голосіївський" говоримо в ексклюзивному інтерв’ю для медіа "Погляд" зі старшим науковим співробітником Інституту оцінки відповідності, гігієни та екології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Михайлом Макаренком.

- Михайле, ви як фахівець виступаєте за розширення території Національного природного парку "Голосіївський". Чому це потрібно?

- Національний природний парк "Голосіївський" є унікальною пам'яткою природи й об'єктом природно-заповідного фонду. Це єдиний заповідник, який знаходиться в межах великого міста в Україні. Тут росте унікальна флора, включно з рідкісними і зникаючими видами, є багато об'єктів тваринного світу. Водночас цей парк – важлива рекреаційна зона, де жителі Києва можуть відпочивати, розслаблятися і відновлювати свої сили.

- А що стало причиною того, що ви почали боротися за розширення території нацпарку?

- Останнім часом багато різних організацій намагаються "відкусити" шматки нацпарку "Голосіївський" і його буферної зони для того, щоби забудувати, використавши ці землі у своїх власних інтересах. Проте таке використання значно збільшує антропогенне навантаження на екологічну систему, викликає її руйнування, засмічення, ерозію і забруднення. Крім того, такі дії відбуваються без відповідної оцінки впливу на зовнішнє середовище та з порушеннями земельного, екологічного і будівельного законодавства, а тому спричиняють руйнування будинків, які знаходяться поруч.  

- Розкажіть, що ви знаєте про спроби забудови території Національного природного парку "Голосіївський"?

- ТОВ "Голосіївські вежі" спільно з ТОВ МЖК "Оболонь" ще з 2001 року намагаються провести тут забудову.

Для цього вони вилучили цю земельну ділянку з користування Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) з порушенням законодавства. Майно університету – Голосіївська водонапірна башта, що є об'єктом культурної спадщини, залишилася на цій ділянці, а отже, існує загроза її знесення та руйнування.

ТОВ "Голосіївські вежі" вирішили будувати житловий комплекс, який має велику висотність (24-26 поверхів), і його розміщення тут не відповідає пожежним і будівельним нормам. Такі об'єкти не можна розміщувати згідно з законодавством ближче 50 м до лісів і об'єктів природно-заповідного фонду.

Довідково:

ТОВ "Голосіївські вежі" наприкінці вересня 2022 року встановило паркан навколо земельної ділянки на вулиці Горіхуватський шлях між 9 і 11 будинками. За повідомленнями місцевих мешканців, там планувалося збудувати житловий комплекс. За парканом опинилася й Голосіївська водонапірна вежа, яка стала об’єктом культурної спадщини Києва.  

Національний природний парк "Голосіївський" підготував проєкт рішення про встановлення буферних охоронних меж навколо нацпарку, затвердивши їх на науково-методичній раді, але Київська міська рада і Київська міська державна адміністрація відмовилися розглядати це питання, тому воно й досі знаходиться у підвішеному стані.

Задля уникнення загрози незаконного будівництва виступили проти місцеві мешканці і прокуратура міста Києва. Були подані відповідні судові позови. І з 2021 року тривають судові засідання, і ці питання розглядаються у господарському, апеляційному й Верховному судах. На сьогодні вже є позитивні зрушення. Так, у жовтні 2025 року рішенням Верховного суду договір оренди цієї земельної ділянки МЖК "Оболонь" був примусово розірваний, а земельна ділянка повернута у комунальну власність.

Тепер у господарському суді розглядається питання передачі цієї земельної ділянки до державної власності, оскільки вона раніше перебувала у власності держави і була незаконно передана до комунальної власності. Зокрема, на ній знаходиться державне майно – Голосіївська водонапірна вежа, яка є об'єктом культурної спадщини.

- Якщо почнуться реальні спроби забудовувати земельні ділянки біля національного парку, під загрозою знищення опиниться Голосіївська вежа. Що потрібно зробити, на вашу думку, вже сьогодні?

- Треба створити буферну зону Національного природного парку "Голосіївський", затвердити її рішенням Київської міської ради. Також необхідне зусилля громадськості й органів архітектурно-будівельного контролю (Державної інспекції архітектури та містобудування, - прим. ред.), Державної служби України з надзвичайних ситуацій та інших організацій, щоб не допустити цього будівництва з порушенням законодавства.

Варто врахувати й питання авіаційної безпеки. Ця ділянка входить до контрольованої зони аеропорту "Жуляни". Будівництво там висотних будівель за несприятливих погодних умов створює небезпеку зіткнення з ними літаків.  

До того ж не слід забувати, що територія нацпарку є зсувонебезпечною. Там є круті схили, тож будівництво висотних будинків може посилити ерозію і створити небезпеку руйнування Голосіївської вежі, автомобільної дороги і сусідніх будинків №9 і №11 по вулиці Горіхуватський шлях. Так, сьогодні будинок №9 вже має значні тріщини й пошкодження фундаменту, який неодноразово ремонтувався, але повністю усунути наслідки пошкоджень не вдалося. Тому місцеві жителі й протестують, бо не бажають допустити руйнування свого будинку.

- Сьогодні ця місцевість фактично функціонує як природна зелена зона з власною екосистемою. Як житлова забудова може вплинути на цей природний баланс?

- Екологічна рівновага може бути порушена через забруднення території,  перебування великої кількості людей. Екосистема з цим не може впоратися, тому необхідно вживати негайні заходи. Однак ні Національний університет біоресурсів і природокористування України, на балансі якого знаходиться Голосіївська вежа, ні Міністерство освіти і науки України не сприяють вирішенню цієї ситуації. Зокрема, ректор НУБіП відмовляється підписувати охоронний договір із Департаментом охорони культурної спадщини КМДА,  щоби проводити реставрацію і відновлення цієї вежі. Крім того, їх оштрафував Департамент охорони культурної спадщини КМДА на 3400 грн, але вони не визнали своєї вини і намагаються оскаржити ці дії в суді. Так само вони намагаються оскаржити визнання Голосіївської вежі об'єктом культурної спадщини та внесення її в реєстр пам'яток архітектури. Але не треба забувати, що аналогічна вежа на території національного комплексу "Експоцентр України" (ВДНГ), теж є пам'яткою архітектури й об'єктом культурної спадщини, тому її віднесення до цієї категорії цілком логічне.

- Що ще потрібно робити громадськості, щоб зберегти якомога більше зелених зон у Києві?

- Ми повинні берегти місто, в якому живемо, дбати про нього. Ми маємо  бути свідомими громадянами, відстоювати своє право на чисте довкілля, можливість відпочивати в гарних, красивих лісах і парках. Тому потрібно свідомо обирати депутатів міської ради, орієнтуючись на результати діяльності цих людей і на плоди, які вони принесли для нашого суспільства.  

- Фактично потенційна забудова призведе до зменшення території національного природного парку?

- Так. Окрім цього, забудова територій національного парку "Голосіївський"  завдасть значної шкода довкіллю, екосистемі, тваринному і рослинному світу, спорудам неподалік. Крім того, слід врахувати, що факт незаконної забудови вже є: на цій ділянці побудована одноповерхова споруда адміністративної будівлі забудовника. Вона шахрайським способом зареєстрована через портал Дія, користуючись прогалинами в законодавстві, а Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва на неодноразові запити до них не реагує.

Крім того, Департамент територіального контролю міста Києва у зв'язку з припиненням судом договору оренди земельної ділянки видав припис на знесення паркану і відновлення можливості громади користуватися цією ділянкою. Там, зокрема, раніше був дитячий майданчик, де люди могли відпочивати, а також погреби, гаражі, які порушені чи знесені. У свою чергу комунальне підприємство "Київблагоустрій" вже третій місяць і дотепер не виконує припис про знесення паркану, виданий Департаментом територіального контролю міста Києва.

- Чи можна сказати, що одним із рішень є розширення меж національного парку, щоб захистити територію від забудови поруч?

- Так, треба розширювати межі і встановлювати буферну зону навколо нацпарку "Голосіївський" як об'єкта природно-заповідного фонду. Тоді користування цими земельними ділянками буде суворо регламентоване й обмежене.  

- Як довго ви особисто боретесь проти забудови цієї ділянки?

- Я особисто борюся з цим із 2020 року, проте ці питання порушувалися громадою ще в 2001-2003 роках. Колишній міський голова Києва Олександр Омельченко обіцяв посприяти припиненню цього будівництва і недопущення такого свавілля, але був обраний інший мер, тож ці обіцянки вже не виконувалися міською владою.

- Отже, з наукової та екологічної точки зору, занепокоєння місцевих жителів щодо можливої забудови цієї частини національного парку є виправданим?

- Так. Активні мешканці, громадські активісти й організації, прокуратура міста міста Києва виступають проти забудови нацпарку "Голосіївський".

Також, Олег Година, заступник директора та головний природознавець НПП "Голосіївський", неодноразово наголошував на критичній загрозі для екосистеми Києва через плани забудови урочища "Теремки".

Ми всі маємо надію, що ці процеси завершаться позитивно для нашої громади і  Києва в цілому. До того ж уже є різноманітні проєкти використання Голосіївської вежі. Зокрема, є пропозиції створити тут туристичний центр, оскільки з вежі відкривається дуже гарний краєвид, або відкрити унікальне кафе, яке буде приваблювати людей.

Проте в зв'язку з війною водопровідна мережа є критичною інфраструктурою, тому одним із варіантів слід розглядати використання Голосіївської вежі за прямим призначенням – створення аварійного запасу води для жителів району.

Розмову вела журналістка і ведуча Марія Марчук, матеріал для публікації підготувала літературна редакторка Надія Проценко. Продюсерка та редакторка проєкту Наталія Зіневич. Розміщення матеріалу редакторки сайту Марини Литвиненко.