Загорання трави на Вишгородщині не вщухає
Рятувальники – в постійній готовності. Гасити трав’яний настил доводиться щодня
Останнім часом до оперативно-диспетчерської служби Вишгородського району щодня надходять повідомлення про загоряння трав’яного настилу. «Погляд» уже писав, що на вихідних підрозділи Вишгородського району 9 разів виїжджали на гасіння таких пожеж.
Не виняток і початок тижня. 2 вересня о 17 год. 39 хв. повідомили про те, що загорілась трава у селищі Димері. Черговий караул 1 відділення 38-ДПРЧ селища Димера, який терміново відправився на виклик, встановив, що горить трав’яний настил на площі півгектара. Пожежу ліквідували о о 18 год. 35 хв. Але трав»яний настил було знищено. Загалом 2 вересня на території Димерської селищної ради виникло 3 пожежі.
А сьогодні, 3 вересня, вночі загорівся трав’яний настил у селі Катюжанці. Пожежу теж було оперативно ліквідовано силами того ж 1 відділення 38-ДПРЧ Димера, але так само півгектара трав»яного настилу знищено.
Втім, подібна ситуація і в інших районах Київщини. Загалом з початку року на території Київщини виникло 3166 пожеж трав’яного настилу на загальній площі 3426,04 га.
Вишгородський РВ ГУ ДСНС України у Київській області звертає увагу на те, що спалювання сухих рослинних залишків стало для людей настільки звичним, що практично не звертається увага на те, якої шкоди ці дії завдають довкіллю, життю та здоров’ю людей.
«Під час згорання однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, важкі метали та низка канцерогенних сполук. З димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для нашого організму речовин. Додаткова проблема полягає в тому, що із сухою травою та опалим листям, як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згоранні, скажімо поліетиленового пакету, в повітря йде до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони стають причиною відчуття дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від горіння пластикового сміття містить канцерогенний циклічний вуглеводний пил. Постійно подразнюючий димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. Дуже часто спалювання сухих рослинних залишків призводить до великомасштабних пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко», йдеться у повідомленні.
Весною у соцмережах поширився заклик: не паліть суху траву, там сплять малі зайченята! Заназ зайці вже виросли, однак негативний вплив таких пожеж на довкілля не зменшився. Рятувальники зауважують, що після спалювання середовища існування птахи надовго покидають цю місцевість.
При спалюванні рослинності, зокрема опалого листя, гине безліч дрібних ссавців, комах та молюсків, які не здатні врятуватися через свою малорухливість. Хтось з них згорає, а хтось задихається від їдкого диму. І впродовж тривалого часу фауна не повертається фауна на випалену територію.
Можна ще багато говорити, яку біде несе випал трави, однак не всі ставляться до цього свідомо. Для таких – є відповідальність, передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення: "Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу (...) – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 гр.) і на посадових осіб - від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів (850-1190 гр.)" (ст. 77-1 КУпАП).
Втім, не завжди можна відбутися штрафами. Рятувальники наголошують, що до потушників можуть бути застосовані й суворіші покарання, і цитують статтю 245 Кримінального Кодексу України, у якій ідеться про знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу. «1. Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, , сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загально небезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років». Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися з таким явищем, зауважують у Вишгородському РВ ГУ ДСНС України у Київській області.
Отже, рятувальники звертають увагу на те, що категорчино заборонено:
- спалювати рослинні залишки на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок;
- спалювати всі види відходів на прибудинкових територіях і в сміттєзбірниках, на території зелених насаджень.