Як у Чорнобилі врятували бобра

Долею тваринки, яку знайшли  жителі села Дитятки, опікувались зоозахисники та наукові співробітники Чорнобильського радіаційно-екологічного  біосферного заповідника.

Бобри у зоні відчуження навіть не гості, а жителі цієї території, які мешкають у багатьох водоймах. До того ж, вони відіграють дуже важливу роль у відновлені гідрологічного режиму на покинутих меліоративних системах. Більше того – на березі підвідного каналу навпроти адміністративно-побутового комплексу ЧАЕС споруджена найвідоміша у зоні відчуження боброва хатка.

Співробітники Чорнобильського радіаційно-екологічного  біосферного заповідника досліджують цих тварин. А недавно їм вдалося ближче познайомитися з цим представником екосистеми. Про це вони розповіли на Фейсбук-сторінці заповідника.

«По весні відбувається розселення молодих особин, які залишають батьківські угіддя та йдуть шукати собі власне місце у світі. Саме в цей час вони потрапляють у різні пригоди: з ними відбуваються нещасні випадки, їх атакують хижаки або вони заходять у місця, де нема води. Так і вийшло з нашим бобром.Першого квітня жителі села Дитятки вдень знайшли бобра, який сидів в купі хмизу на центральній вулиці села. Інформацію про тварину надав голова громадської ради при ДАЗВ Олександр Сирота. Він же зв’язався з приватним Притулком для диких тварин, де погодились прийняти тварину. Відлов та переміщення тварини забезпечувала Kyiv Animal Rescue Group. Тварину оглянув ветеринар і зробив щеплення проти сказу.Протягом двох тижнів за бобром спостерігали співробітники притулку. Ознак сказу не виявлено, травм і захворювань теж. Тварина перебувала в стресі, однак швидко прийшла до норми»,

- йдеться у повідомленні.

А вчора, 13 квітня, бобра повернули у природне середовище його існування. Науковий співробітник Заповідника Сергій Домашевський забрав бобра з притулку і доставив його до угідь Заповідника. Випустити тварину вирішили  на території закинутої меліоративної системи біля села Новосілки.

«Її розміри дозволяють тварині обрати різні типи оселищ – від зарослих каналів та старого торфовища до численних озер та стариць у заплаві річки Уж. Оскільки бобри – нічні тварини, випускали його в другій половині дня. Це зменшить стрес від потрапляння в нові умови. Сподіваємось, що у цього бобра все буде добре», зауважують співробітники заповідника.

Відео повернення бобра в дику природу можна переглянути за посиланням.

ДОВІДКА. Бобер європейський – особливий гризун. По-перше, він – найбільший серед інших гризунів. По-друге – активно перетворює природні екосистеми. За цю здібність він отримав латинську назву faber, що перекладається як вмілий або майстровитий. Екологи називають цю тварину ключовим видом або екосистемним інженером. Завдяки своїй діяльності – побудові запруд, спорудженню дерев біля водотоків – вони змінюють гідрологічний режим і створюють необхідні умови для існування багатьох видів (від копитних до водних безхребетних). Під час великих пожеж 2020 року боброві запруди рятували від знищення рослинність, яка росла навколо них. На Поліссі бобер мешкав з давніх часів. Промислове використання виду зафіксоване вже в 10 ст. Внаслідок надлишкового промислу у 18 ст. почались негативні зміни в чисельності та розселенні бобрів. У подальшому, через надмірну експлуатацію, до середини 20-го ст. вид зменшив свою чисельність та перебував на межі зникнення. Знадобилась охорона та штучне розселення для відновлення чисельності виду. Зараз на території нашої країни вид є звичайним. Його навіть зустрічають на водоймах посеред великих міст. Чорнобильського радіаційно-екологічного  біосферного заповідника.

І це – не єдиний приклад, коли люди рятують представників фауни.

Як повідомляв «Погляд», на Васильківщині, у   селі Плесецьке,  селяни організували ремонт гнізда лелеки. Та, на жаль, не всі сердечно ставляться до птахів. Так, заради розваги у Василькові іноземець застрелив лелеку.

 Також ми розповідали, що у межах акції Greening of the Planet на Вишгородщині посадили ліс.

 Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш телеграм-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.