Вишгородський історико-культурний заповідник збирає експонати для виставки про затоплені села району
21.03.2019
Косянчук Інна 0
У березні — травні 2019 року минає 55 років з часу затоплення сіл для спорудження Київського водосховища.
За два роки з – 1964 по 1966-й –було затоплено 52 населених пункти та переселено майже 30 тисяч людей. Зникло багато археологічних, архітектурних і культурних пам’яток різних епох, майже 300 давніх поселень періоду Київської Русі, 250 християнських храмів і релігійних споруд.
А ще – це була велика трагедія тих родин, які змушені були переселитися з рідних місць.
Зараз наукові співробітники Вишгородського історико-культурного заповідника (ВІКЗ) проводять етнографічні розвідки Вишгородським районом з метою збору свідчень та пошуку матеріальної та нематеріальної спадщини затоплених київським морем сіл. збирають артефакти, речі, які б нагадали нам про життя і побут в затоплених селах на Дніпрі: старі фото, документи, старі карти Дніпра, якими користувалися в ті часи. Також записують спогади, розповіді, народні пісні, які співали в цих місцях. Проект започаткований Вишгородським історико - культурним заповідником за ініціативи його директора, кандидата історичних наук Влади Литовченко. За короткий час вже зібрано чимало експонатів для майбутньої виставки з затоплених сіл Тарасовичі, Старосілля, Бірки, Старий Глібів... Іноді трапляються унікальні знахідки.
Одна з них – Арифмометр із затопленого села Сваром'я. Саме на такому прообразі калькулятора у 50-ті роки XX століття проводилися бухгалтерські розрахунки та обчислення, у тому числі вираховувалася рентабельність від побудови шести штучних морів у басейні річки Дніпро. Цей обчислюваний прилад до Вишгородського історико-культурного заповідника було передано Київським літературно-меморіальним музеєм Максима Рильського. Окрему подяку за підтримку та небайдужість щодо вивчення та дослідження історії "Української Атлантиди" наукові співробітники ВІКЗ висловили Максиму Рильському, онуку відомого письменника та перекладача, директору музею Максима Рильського - Вікторії Колесник.
Ікона прапрапрабаби роду Осадчих, із затопленого села Тарасовичі, вінчальні вишиті сорочки 1907 року з затопленого села Бірки, старі книги, платівки, інші пам'ятні знахідки із населених пунктів, яких більше немає на карті світу – все це ляже в основу майбутньої виставки, а записані спогади будуть систематизовані і узагальнені, і, ймовірно, ляжуть в основу наукових розробок, спрямованих на глибше вивчення історії Вишгородського краю.
За матеріалами Вишгородського історико-культурного заповідника.
