Тарас В’язовченко: Ірпінь. Точка повернення
.jpg "Тарас В’язовченко: Ірпінь. Точка повернення")
11 березня 2023 року. Відчуття, що обов'язково треба сьогодні потрапити в Ірпінь. Влад Самойленко знайомить з командою - Костянтином Бакуемський, Андрієм Півнем, Антоном Сененком. Ми начебто до цього були знайомі, коли хлопці привозили в Ірпінь допомогу і їхали 5 березня на евакуацію, але то було до окупації, наче в іншому житті.
Разом з хлопцями вирушаємо на Романівку. Мав до цього зв'язок з Сашкіними батьками, живі... Просив тримати рацію включеною.
Маю намір дістатися до Парку "Правика". Пішки - хвилин 40, прикидую маршрут: пішки до Ірпінської Біблійної Церкви, там є укриття, далі за обставинами. Дійшов до Церкви, там хлопці на бусі з написом "200" збираються в місто, прошу щоб підвезли, погоджуються і залізаю в багажне відділеня... на підлозі кров, сліди ще чогось... Доїхали до перехрестя з Садовою. Вийшов і прямую в бік дома. Намагаюся викликати по рації... Тиша. Ключ лише від хвиртки збоку школи, обхожу, відкриваю і захожу...
Живі!!!
В будинку холодно (опалення не працює, газу вже тиждень немає). Вмовляю їхати, без бабусі відмовляються, питаю мож є хтось із сусідів, хоче. Виявляється Ольга Колесніченко з мамою. Прямуємо до "будинку Карабутів", проходлимо повз "скверу Їжачок" (там було тіло чоловіка, який загигув від прильйота міни), все чисто, будинки, крім "Нових Метрів" біль-меньш цілі. По дорозі зупиняю машину Поліції, прошу хлопців за 10 хвилин під'їхати до Карабутів. Оля з мамою швидко збираються і їх забирають хлопці на Романівку.
Повертаємося додому, питаю бабусю: може хоча б в Київ поїдете, там опалення є... На диво всім вона відразу погоджується. Всі збираються, сідаємо в автівку, Олег Лазурский і я, їх відвожу на Романівку. Поки на мосту спілкуюсь з хлопцями, батьки вже сідають в волонтерський бус і їх вивозять на Київ.
Сам прямую в зворотній бік і маю намір навідатися в наш гуманітарний штаб на Терасі до Люди. Всі живі, всі тримаються. По дорозі роблю знімки будинку Дениса Тимошенка з прильойтом на верхньому поверсі. Та забираю ще когось з людей...
Є потреба в хлібі, є потреба евакуації, є ще багато різних питань...
Нажаль в місті з'являються мородери. З ними бореться міська влада і хлопці з ТРО.
Над містом майорить Жовто-Блакитний прапор.
Тарас В’язовченко — український громадсько-політичний діяч, волонтер та депутат Ірпінської міської ради VIII скликання від партії "Голос".
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією медіа "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Нещодавно до студії медіа "Погляд" завітав правозахисник Тарас В’язовченко. Головною темою розмови стала організація допомоги Ірпінській громаді та надважлива місія — фіксація фактів катувань і насильства щодо цивільного населення під час окупації та бойових дій.
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.