31.05.2018
Ігор Швець 0
31 травня в Ірпені неподалік залізничного переходу відкрився новий базарчик. На урочистості з цього приводу завітало навіть керівництво міста на чолі з мером Володимиром Карплюком.
Це виглядало досить несподівано, бо міський голова ігнорує багато різних заходів, які, часом, важливіші, приміром, громадські слухання, обговорення нагальних проблем Ірпеня, де може потрапити під нищівну критику.
Відразу в мене виникли асоціації з “державницькою діяльністю” Саші Захарченка — бандитського ватажка ДНР, який теж полюбляє щось помпезно відкривати, що має натякати на розвиток “республіки”.
Нагадаю, що на засіданні виконкому Ірпінської міської ради, яке відбулося 24 квітня, очільник міста обіцяв, що для людей створять ринок з цивілізованими умовами.
Виганяти реалізаторів, мовляв, не збираються, оплата збережеться на сьогоднішньому рівні. Якщо після 1 травня продаватимуть із землі, то навіть конфісковуватимуть товари.
Будівництво торгівельного майданчика затяглося на місяць. Але людям, які займалися стихійною торгівлею просто неба на землі, і це добре. Адже тепер є навіси від негоди чи спеки та прилавки.
Карплюк вчергове полякав потенційних продавців конфіскацією товарів, якщо вони їх знову реалізовуватимуть стихійно із землі.
А також наголосив, що це спеціально обладнаний майданчик для продажу в першу чергу домашніх продуктів, на які є великий попит серед населення.
Мер запевнив: “Уже завтра торгівельні ряди заповняться свіжою городиною, молочними продуктами та іншими товарами. Більшість місць на ринку вже зайняли бабусі, які десятиліттями торгували тут із землі.
Оплата за користування місцем буде диференційованою: окремо для підприємців і окремо для фізичних осіб. Цим питанням займається КП “Контроль благоустрою міста”.
Правда, на території нового ринку поки не відкрито ні відповідних павільйонів для реалізації м'ясо-молочної продукції, ні приміщень для контролюючих служб, ні хоча б туалету, де можна руки помити.
Сподіваємося, що приватних реалізаторів звідси не витіснять підприємці. На жаль, часто доводиться спостерігати, як на місцевих ринках місць за прилавками для перших не вистачає, бо вони зайняті другими. Тому люди змушені торгувати із землі, в основному, під відкритим небом.