У школах запроваджують інституційний аудит

Якість освітньої діяльності навчальних закладах середньої освіти оцінюватимуть по-новому

Принципово новий підхід до оцінювання якості освітньої діяльності у школах України запущено з моменту набуття чинності Порядку проведення інституційного аудиту закладів середньої освіти.

Державна служба якості освіти України детально роз’яснила у запитаннях та відповідях, що таке інституційний аудит та чого від нього очікувати. Інформація може викликати інтерес не лише педагогів та керівників шкіл, а й органи місцевого самоврядування, батьків, словом, усіх, кого стосується навчальний процес.

1. Що таке інституційний аудит?

Інституційний аудит – це зовнішнє оцінювання діяльності школи, що базується на ґрунтовному вивченні освітніх та управлінських процесів. Аудит покликаний допомогти школам стати більш якісними і в подальшому сформувати та підтримувати культуру якості освіти, що базується на прозорості, інноваційності та партнерстві учасників освітнього процесу. Подібні системи оцінки якості освіти успішно працюють у більшості європейських країн – Австрії, Великобританії, Норвегії, Данії, Бельгії, Швеції, Чехії, Литві.

2. Чим інституційний аудит відрізняється від колишньої атестації шкіл?

Це цілком нова для України процедура оцінювання якості освітньої діяльності шкіл. Атестація, яку раніше проходили школи, була спрямована, здебільшого, на формалізований контроль та перевірку. Головна місія аудиту – допомогти школам підвищити якість їхньої діяльності та сприяти зростанню суспільної довіри до освіти. Якщо атестація показувала школі “що не так”, то інституційний аудит має показати “як зробити краще”. При цьому, у школи залишається поле для вибору власної стратегії розвитку і шляхів її реалізації.

Під час проведення аудиту освітні експерти звертатимуть увагу і на успішні аспекти діяльності шкіл, і на ті, де якість освітньої діяльності є низькою та потребує вдосконалення. За результатами аудиту заклад отримає рекомендації, які допоможуть підвищити рівень освітньої діяльності. Вони не є ультимативними та залишають школі право на власний розсуд вирішувати, як будувати свою діяльність після проведення аудиту.

Також інституційний аудит розглядатиме діяльність закладу в його взаємодії з засновником та місцевою громадою. На відміну від атестації, що зосереджувалась виключно на оцінці конкретного закладу освіти місцевим органом управління освітою, аудит – це комплексне оцінювання незалежними освітніми експертами умов функціонування закладу (матеріально-технічне, кадрове забезпечення, створення інклюзивного освітнього середовища тощо). Тому рекомендації надаватимуться і засновникам.

3. Чи залишається контроль у процедурі інституційного аудиту?

Процедура проведення інституційного аудиту складається з двох складових:

–оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

–перевірки дотримання закладом вимог законодавства в сфері освіти.

Перевірка залишається однією зі складових інституційного аудиту, оскільки держава здійснює обов’язковий нагляд за освітньою діяльністю шкіл.

 4. Що включає оцінювання якості освітньої діяльності закладів освіти?

 Під час аудиту оцінюватимуться:

–освітнє середовище (наскільки безпечно та комфортно у школі, як організоване харчування, чи вистачає необхідного для навчання обладнання, кабінетів тощо);

–система оцінювання здобувачів освіти (як оцінюють навчальні досягнення учнів, наскільки система оцінювання прозора та зрозуміла);

--педагогічна діяльність (якість викладацької діяльності, професійний розвиток педагогів, налагодженість співпраці між учасниками освітнього процесу);

–управлінські процеси (наскільки управлінські рішення сприяють забезпеченню та постійному вдосконаленню якості освітньої діяльності, наскільки ефективна внутрішня система забезпечення якості освіти тощо).

Результати оцінювання цих аспектів визначатимуться за чотирма рівнями:

перший (високий);

другий (достатній);

третій (вимагає покращення);

 четвертий (низький).

5. Хто проводить інституційний аудит?

Таку діяльність здійснює Державна служба якості освіти та її територіальні органи. Для проведення аудитів формуватимуться експертні групи у складі 3-12 осіб (залежно від чисельності педагогічних працівників закладу), до яких будуть входитимуть співробітники Державної служби та освітні експерти.

6. Хто може бути освітнім експертом?

Освітніми експертами можуть бути:

–педагогічні працівники, які мають вищу кваліфікаційну категорію;

–педагогічні працівники, які пройшли сертифікацію;

–керівники, заступники керівників шкіл, що пройшли інституційний аудит;

–інші фахівці.

Всі експерти повинні мати вищу педагогічну освіту, практичний досвід роботи у закладі освіти не менше п’яти років та пройти відповідне навчання, організоване Державною службою якості освіти.

Якщо аудит проводиться у закладі спеціалізованої освіти, наприклад, у спортивній школі, обов’язковим є залучення представників цієї сфери до оцінювання закладу.

Працівники органів управління у сфері освіти залучаються як експерти лише для проведення перевірки дотримання вимог законодавства.

7. Чи може громадськість проводити інституційний аудит?

Законом України “Про освіту” передбачено громадську акредитацію – залучення громадських організацій до проведення зовнішньої оцінки якості освіти у школах.

Для цього громадські фахові об’єднання мають пройти відповідну акредитацію у Державній службі якості освіти. Заклади освіти, які отримають сертифікат про громадську акредитацію, вважаються такими, що успішно пройшли інституційний аудит у плановому порядку.

8. Як навчатимуть експертів?

Таке навчання проводитиме Державна служба якості освіти. До організації та проведення навчання можуть залучатися інші установи, організації та спеціалісти, участь яких є доцільною з огляду на завдання інституційного аудиту. Інформація про початок навчання буде розміщена на сайті Державної служби якості освіти.

 9. Як часто Державна служба якості освіти оцінюватиме заклади освіти?

Плановий інституційний аудит відбуватиметься один раз на 10 років. Із річними планами проведення аудитів можна буде ознайомитися на сайті Державної служби якості освіти.

Підставою для проведення позапланового аудиту може стати низька якість освітньої діяльності у закладі освіти, яка була встановлена за результатами незалежних зовнішніх моніторингів.

Позаплановий інституційний аудит також може бути проведений за ініціативою засновника, керівника закладу, наглядової (піклувальної) ради та педагогічної ради. Слід зазначити, що аудит у позаплановому порядку можна проводити не частіше одного разу на 2 роки, але не раніше ніж через 1 рік після проведення планового інституційного аудиту.

 10. Скільки часу триватиме аудит?

Робота експертів у закладі освіти триватиме до 10 робочих днів. Однак, сам аудит є тривалішою процедурою, що проводиться у такі етапи: 

1) Підготовка до аудиту:

–формування експертної групи;

–оформлення документації для проведення інституційного аудиту;

–заповнення керівником закладу освіти опитувального аркушу;

–ознайомлення експертної групи з усією доступною інформацією про діяльність школи.

2) Робота експертної групи у закладі освіти (не більше 10 робочих днів, а в закладах освіти, де середня чисельність працівників не перевищує 50 осіб - до 5 днів).

3) Складання документації за результатами інституційного аудиту.

11. Чи знатимуть школи, як їх оцінюватимуть?

Безперечно. Вимоги та критерії, за якими оцінюватимуться освітні й управлінські процеси та внутрішня система забезпечення якості освіти, викладені у додатку до Порядку проведення інституційного аудиту. Згодом документ буде доповнено індикаторами, які нині апробуються Державною службою якості освіти на базі 12 шкіл.

Також Державна служба якості освіти та її територіальні органи надаватимуть школам консультації з питань проведення інституційного аудиту.

 12.  Як пов’язані інституційний аудит та внутрішня система забезпечення якості освіти?

Внутрішня система забезпечення якості освіти є одним з об’єктів оцінювання під час проведення аудиту. Ця система формується закладом освіти з урахуванням вимог Закону “Про освіту” та рекомендацій Державної служби якості освіти.

Вимоги і критерії, на яких ґрунтується інституційний аудит, рекомендовані школам для здійснення щорічного самооцінювання освітньої діяльності. Тому до аудиту не потрібно буде спеціально готуватися – створивши внутрішню систему забезпечення якості освіти, школа таким чином уже  підготувалася до зовнішнього оцінювання.

За результатами проведення аудиту Державна служба якості освіти надасть школам конкретні рекомендації щодо вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

 13. Чи оцінюватиме аудит освітню діяльність приватних шкіл?

Так, інституційний аудит проводитиметься у всіх закладах загальної середньої освіти, незалежно від форми власності.

14. Яка роль батьків у процесі аудиту?

Батьки є рівноправними учасниками освітнього процесу. Тому під час проведення аудиту освітні експерти проводитимуть опитування батьків з метою отримання інформації про діяльність закладу.

 15. Чи можуть батьки ініціювати проведення аудиту?

Батьки можуть звертатися до засновника, керівника або наглядової (піклувальної) чи педагогічної ради школи із запитом про проведення інституційного аудиту. А ті, у свою чергу, можуть ініціювати позаплановий аудит, звернувшись до Державної служби якості освіти.

16. Яка роль учнів у процесі аудиту?

Так само, як і батьки, учні є рівноправними учасниками освітнього процесу. Їхня думка надзвичайно важлива для оцінювання освітнього середовища, організації освітнього процесу та системи оцінювання навчальних досягнень учнів. Саме тому під час аудиту проводитиметься опитування учнів.

17.  Чи відвідуватимуть уроки освітні експерти?

Так. Спостереження за навчальними заняттями – одна із форм вивчення якості освітньої діяльності. Відвідування навчальних занять у жодному разі не порушуватиме творчої свободи вчителя. Спостереження відбуватиметься із дотриманням чітко встановлених правил та критеріїв.

18. Де дізнатися про результати проведеного аудиту?

За результатами аудиту складатимуться висновки та рекомендації, їх надсилатимуть керівництву закладу та його засновнику для обов’язкового ознайомлення. Ці документи буде опубліковано на офіційних сайтах закладу освіти та його засновника, а також сайтах органів, які проводили аудити.

19. Чи можуть школи оскаржити результати аудиту?

Керівник школи має право подати до органу, котрий проводив аудит, обґрунтовані заперечення до проекту висновку. Такі заперечення надсилаються електронною поштою та розглядаються протягом п’яти днів. За результатами розгляду висновки та рекомендації можуть бути відкориговані з урахуванням заперечень.

20. А якщо школа не усуває порушень, виявлених під час інституційного аудиту?

Якщо під час аудиту було встановлено, що школа порушує норми законодавства і у встановлений строк такі порушення не були усунуті, Державна служба якості освіти може звернутися до засновника закладу із рекомендаціями щодо зміни керівництва, реорганізації або припинення діяльності закладу.

21. Чи треба буде школі писати звіти до чи після проведення аудиту?

Ні, жодних звітів школа не готує. Всю документацію для проведення інституційного аудиту готує Державна служба якості освіти. Єдиний документ, який заповнює заклад за результатами аудиту, – анкета, де оцінюється робота експертної групи.

22. Чи може оцінка роботи експертної групи позначитись на результатах аудиту?

Ні, оцінка роботи експертної групи надається керівником школи після завершення аудиту і ніяк не може вплинути на його результати. Така оцінка забезпечує діалог між школою і Державною службою якості освіти та допомагає вдосконалити процедуру проведення інституційного аудиту.

Ілюстрації з відкритих інтернет-рксурсів