У музеї Революції Гідності нагадали, яким був день 18 лютого 2014 року у Києві
Дні 18-20 лютого 2014 року змінили історію України. У ці дні в центрі столиці сталися кровопролитні протистояння між протестувальниками і силовиками — кульмінація Революції Гідності. Ці події спричинили втечу тодішнього президента України Віктора Януковича і скерували росію на план із військового захоплення України.
Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності підготував ретроспективу тих подій на Майдані Незалежності.
Тож, яким був день 18 лютого, 2014 року у Києві.
О 8:30 протестувальники, більшість яких були членами Самооборони Майдану, розпочали мирну ходу вулицею Інститутською до будівлі Верховної Ради України — вони йшли вимагати від депутатів ухвалення конституційного акта щодо повернення до Конституції 2004 року та обмеження повноважень президента.
Уже на підступах до українського парламенту учасники акції наштовхнулися на кордони силовиків. Було перекрито не лише вулицю Михайла Грушевського, а й Кріпосний провулок. У цей самий час під Верховною Радою проходив провладний мітинг.
Між учасниками наступу та силовиками почалися сутички, до яких спецпризначенці активно залучали тітушок. Мітингувальники намагалися захопити офіс Партії регіонів на вулиці Липській. Через застосування займистих сумішей будівля загорілася. Унаслідок пожежі загинув працівник офісу Володимир Захаров.
Удень епіцентром протистояння між бійцями "Беркуту" та учасниками ходи стали Маріїнський парк і Кріпосний провулок.
Пам’ятаючи невдалу спробу штурму барикад на Хрещатику, коли на допомогу протестувальникам з усіх куточків міста масово з’їхалися кияни, тодішня міська влада близько 16 години зупинила метро. Це було вперше в історії київської підземки.
По всій Україні, окрім Києва, було припинено трансляцію "5 каналу".
Під натиском озброєних силовиків люди почали відступати. На барикаді на вулиці Інститутській навпроти верхнього виходу зі станції метро "Хрещатик" утворилася тиснява, внаслідок чого кілька осіб отримали смертельні ушкодження.
У другій половині дня силовики оточили, а згодом захопили Український дім на Європейській площі та атакували мітингувальників біля Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації профспілок України ("Жовтневого палацу"). Натомість протестувальники знову повністю захопили будівлю КМДА.
Увечері міліція оголосила про початок "зачистки" Майдану та закликала жінок і дітей залишити площу.
Ближче до 20-ї години розпочався штурм: співробітники МВС за підтримки двох бронетранспортерів наступали з Європейської площі та від "Жовтневого палацу" вулицею Інститутською в напрямку майдану Незалежності.
Протестувальники, яких, за даними ЗМІ, було на Майдані від 15 до 20 тисяч, намагалися стримувати атаки.
Близько 22-ї години кілька інтернет-видань, зокрема "LB" та "Тиждень", повідомили про пожежу в Будинку Федерації профспілок, де розміщувалися Штаб національного спротиву, харчові, побутові й медичні склади, координаційний та інформаційний центри, кухні й медпункт.
Ближче до півночі на розі вулиць Великої Житомирської та Володимирської з’явилися групи тітушок. Жертвами їх стали активіст Майдану Віталій Васільцов та журналіст В’ячеслав Веремій, який намагався сфотографувати озброєних молодиків.
Голова УПЦ КП Філарет звернувся до українців із закликом припинити кровопролиття та сісти за стіл переговорів:
"Закликаю президента, керівників опозиції та громадських активістів відкласти звинувачення та негайно відновити переговори й досягти позитивного результату".
З’явилися різні дані щодо кількості загиблих: пресслужба МВС сповістила про дев’ятьох, із них двоє міліціонерів. Згодом силовики повідомили про сімох загиблих колег та 298 поранених, з яких до шпиталю доправлено 272 правоохоронці, в тому числі з вогнепальними пораненнями.
Керівник медичної служби Майдану Олег Мусій розповів "Українській правді", що з боку мітингувальників — 20 загиблих і близько 500 поранених. Міністерство охорони здоров’я станом на 23:00 підтвердило 11 смертей із боку мітингувальників. Окрім цього, по медичну допомогу згідно з інформацією МОЗ звернулася 221 особа, 114 потерпілих госпіталізували.
Загалом під час сутичок цього дня загинули 17 учасників протестів, ще 14 отримали смертельні поранення та ушкодження, від яких померли наступного дня або пізніше. Це були Володимир Кіщук, Ігор Сердюк, Сергій Шаповал, Сергій Дідич, Андрій Корчак, Артем Мазур, Петро Гаджа, Василь Шеремет, Віктор Прохорчук, Володимир Наумов, Іван Наконечний, Анатолій Нечипоренко, Антоніна Дворянець, Зураб Хурція, Яків Зайко, Валерій Брезденюк, Ігор Бачинський, Сергій Бондарев, Василь Прохорський, Олександр Плеханов, Олександр Капінос, Андрій Черненко, Віктор Орленко, Володимир Кульчицький, Віктор Швець, Віталій Васільцов, Дмитро Максимов, Юрій Сидорчук, В’ячеслав Веремій, Іван Городнюк, Володимир Бойків.
Нещодавно, у Києві представили виставку до річниці Революції Гідності. На трьох поверхах в Українському домі на Хрещатику відкрилася виставка світлин та артефактів "Майдан: народження мрії. Перший бій", присвячена громадському протесту, який розпочався 10 років тому в Києві та переріс в Революцію Гідності.
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.