У астронавтів виявили проблеми з зором через тривале перебування на МКС
Вчені наразі не можуть достовірно визначити механізм впливу невагомості на структуру очей людей.
В останні роки медики, що працюють з американськими астронавтами, стикалися зі скаргами на помутніння зору і головні болі. Ці симптоми спостерігалися у астронавтів, що знаходилися на МКС тривалий час, і не були виявлені у тих, хто жив в невагомості кілька днів або тижнів.
Фахівці встановили, що після довгого перебування в космосі змінювалася товщина сітківки і структура судинної оболонки ока. Вони поставили собі за мету відтворити на Землі умови, з якими стикаються астронавти. Для цього вони залучили добровольців, які погодилися провести кілька тижнів, лежачи на ліжку під нахилом. За задумом вчених, помірне тривале підвищення внутрішньочерепного тиску, що випробовується добровольцями, мало в цілому відтворити умови навантаження на очі аналогічні тим, що переживають астронавти.
Дослідження проводилося з 2012 по 2018 рік. За цей час вчені кілька разів змінювали умови експерименту, поки не досягли оптимальних показників. В тому числі – кут нахилу ліжка в 6 градусів і підвищений вміст вуглекислого газу, як на МКС.
В результаті було виявлено, що товщина сітківки змінилася як у добровольців на Землі, так і у астронавтів, причому у перших вона стала товщою, ніж у екіпажу МКС. При цьому структура судинної оболонки очей не змінилася від тривалого лежання на Землі, що часто відбувається при тривалому житті в космосі. Це дозволило припустити, що на структуру оболонки ока в космосі і на Землі впливають різні чинники.
Вчені сподіваються, що такого роду дослідження і інформація допоможуть їм розробити контрзаходи для захисту очей астронавтів в майбутньому.
Дослідження було опубліковано в журналі JAMA Ophthalmology.