Тимур Нагалевський: Якщо завтра війна?

На всіх рівнях. Починаючи від особистого, далі – від рівня громади, району, області й аж до рівня країни.

Ну, про особистий рівень – це більше про психологію. І цю тему варто лишити психологам.

Про національний рівень має дбати президент, збройні сили та безпековий блок органів влади.

Районний та обласний рівень – це теж більше про управління, логістику й злагодження сил і засобів.

А ось рівень територіальної громади мене цікавить найбільше.

Бо з погляду пересічної людини все її життя відбувається в громаді – від народження до смерті.

Як жителя Ірпеня та депутата Ірпінської міської ради мене цікавить саме Ірпінська громада.

Перше питання – де і скільки у нас є бомбосховищ, щоб зберегти життя мешканців громади? Якщо їх нема, то давайте їх будувати.

Бо Ірпінь – місто забудовників, а російська загроза – це надовго.

Якщо читати закон про національний спротив, який вступив у силу з 1 січня, то в кожному районі, зокрема й Бучанському, має бути щонайменше батальйон Територіальної оборони Збройних сил.

Його постійний склад у мирний час – 45 осіб, у разі війни – до 1000.

Де він буде розташовуватися?

Я вважаю, що він має бути в Ірпені як найбільшому населеному пункті району.

Якщо це з якихось причин неможливо, то треба, щоб бодай рота або й навіть дві з цього батальйону були в Ірпені.

І ми як жителі громади повинні бути в цьому зацікавлені, адже йдеться про захист нашої домівки і наших родин.

Тож треба думати – де розмістити ці підрозділи. І тут злий привіт тим, хто свого часу розтягнув дитячі табори Ірпеня...

Не варто забувати, що практично поряд державний кордон з Білоруссю – основним військовим і політичним союзником РФ, тобто держави-агресора.

І якщо за одним із головних сценаріїв вторгнення ворога в Україну є саме північний напрямок, тобто напад з півночі на Київ, то експерти стверджують, що це буде не лише з території РФ у Чернігівському напрямку, а й з Білорусі.

Екссекретар РНБО Олександр Туричнов, наприклад, в одному зі своїх дписів відзначає як найбільш критичний відрізок Овруч – Іванків.

Він може забезпечити обхід української столиці ворожими силами із північного заходу.

Тож будь-які військові навчання на території Білорусі викликають неабияке занепоєння. І в Україні, і в сусідніх країнах ЄС.

Недавня міграційна криза на білорусько-польському кордоні показала, що спецслужби Білорусі знайшли ще один спосіб гібридної війни й можуть спрвокувати виклик будь-якої миті.

Неабияку стривоженість викликають і спільні навчання російських та білоруських збройних сил "Союзна рішучість – 2022".

Вони проходитимуть 10-20 лютого. Саме тоді може настати так званий час Х. Раніше про нього говорила й українська розвідка.

Тому треба бути вкрай уважним і готовим у цей період.

А, скажімо, сесія Ірпінської міської ради запланована на 24 лютого.

Так само в багатьох інших громадах Київщини і не тільки.

Я вважаю, що можна й необхідно зібрати позачергові сесії місцевих рад, зокрема й Ірпінської міської ради вже зараз. Заслухати воєнкомів.

Припускаю, що про всяк випадок можна було б почати попередній запис охочих мешканців громади до добровольчого формування, яке міська рада має право утворити згідно із законом про національний спротив.

Гадаю, у нас є достатньо ірпінчан – власників легальної вогнепальної зброї.

Тож такий попередній реєстр резерву добровольців уже могли б формувати поліція разом із муніципальною вартою, відділом із надзвичайних ситуацій, оборонної та мобілізаційної роботи, а також з доброчесними ветеранами АТО, які користуються підтримкою й довірою громади.

Чому я про все це пишу?

До речі, про Варшавку. Ні для кого не секрет, що свого часу ця дорога військового призначення будувалася саме для швидкого перекидання радянських військ у Європу – Польщу та Східну Німеччину (НДР).

Формально – начебто на випадок війни зі США і НАТО, реально – для придушення Москвою своїх сателітів – країн так званої народної демократії в Східній Європі.

І у разі вторгнення з території Білорусі вихід до цієї дороги російсько-білоруських сил, а також, цілком імовірно, до дороги Київ – Чоп, може стати для ворога завданням номер один – щоб перекидати нею свою техніку й атакувати Київ суходолом із північного заходу, водночас атакуючи його з Чернігівського напрямку з північного сходу.

Я не хочу зупинятися на тому, скільки в передмісті столиці залізничних мостів, мостів на автошляхах, складів, логістичних центрів та підприємств, а головне – житлових будинків і населення.

Але тут і школяру буде зрозуміло, що навіть без авіабомбувань та масштабних руйнувань інфраструктури українську економіку буде якщо не зруйновано, то фактично заблоковано й зупинено, взято, як кажуть юристи-міжнародники, під ефективний контроль ворога.

Тому я дуже сподіваюсь, що на державному рівні вже йде процес розгортання сил територіальної оборони, як про те кажуть у своїх публічних заявах міністр оборони, головнокомандувач ЗСУ та командувач територіальної оборони.

Але при цьому я вважаю, що органи місцевого самоврядування, зокрема Київська обласна, Бучанська районна, Ірпінська міська, як і решта місцевих рад Київської області та й не тільки, мають найближчим часом (до військових навчань у Білорусі) скликати й провести позачергові сесії та ухвалити відповідні рішення на підтримку оперативного розгортання територіальної оборони, почати попередній процес створення добровольчих формувань у громадах, а також привести в готовність об’єкти й засоби цивільного захисту населення.

Першоджерело за посиланням.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.