Таша Торба про досвід війни, створення книги про доброго духа, спілкування з дітьми та арт-терапевтичні ініціативи (ФОТО)

Наталія Череднюк - художниця, дитяча письменниця та керівниця дитячого освітнього центру в Ірпені. Найчастіше використовує свій творчий псевдонім Таша Торба. Оскільки її здібності передалися від тата вона вирішила взяти дівоче прізвище у вдячність своєму батькові. А у садочку в якому працює отримала ім'я Таша. Мисткиня і освітянка проживає в Ірпені більше 20 років, присвятила свою діяльність дітям та має досвід у створенні ілюстрацій до дорослих та дитячих книг. У 2023 році письменниця видала у світ дитячу книгу “Оммм. Дух Ірпінського лісу” над якою працювала менше року. Головний герой Оммм допомагає людям пройти через війну та відновити понівечене російськими окупантами місто.

Про особистий досвід війни, спілкування з дітьми через читацькі зустрічі та арт-терапевтичні ініціативи - Таша Торба в інтерв'ю спеціально для медіа “Погляд”.

Частина перша ексклюзивного інтерв’ю за посиланням.

Освіта дітей і війна

- На вашу думку що робити батькам, як етично і екологічно розповідати дітям про війну і як вберегти дитячу психіку?

- Батькам потрібно бути щирими щодо того, що вони відчувають. Дуже часто батьки скочуються в таку непохитність, що ми сильні, ми не маємо показувати дітям слабину, свої страхи, свій відчай. Але насправді, якщо ми зробимо з себе ідеальну людину, діти не будуть дозволяти собі це відчувати. Звісно, що має бути межа. Тому що якщо мама буде з ранку до вечора плакати і казати, допоможи мені дитинку, бо я не справляюся, дитина не зможе стати таким помічником. Але дітям корисно давати зрозуміти, що дорослим теж страшно. Те, що дорослі сумують, плачуть, що це є норма, просто це має переплавлятись в дії, в якусь продуктивність. Тобто, наша лють, наша гнів має переростати в те, що ми допомагаємо солдатам. Тобто, щоб ми на своєму місці робили те, що наближає нашу перемогу. І діти включаються в цю роботу, діти підтримують, готові і вони тоді теж ростуть свідомими громадянами.

- Ви багато буваєте в школах, садках, як варто говорити про тривоги та війну дітям, які ходять до садочку та молодшим школярам ?

- Саме момент проговорення казки є таким пусковим моментом, де діти починають несвідомо говорити те, що вони відчувають, або якийсь біль. Мене, наприклад, один хлопчик ірпінчанин спитав, а чому Ом не врятував мого хом'ячка.

І ми про це говорили. Тобто, в нього загинув хом'ячок і для нього це є його маленька трагедія, його маленький біль. Важливо говорити. Бо в кожного свій рівень тривоги, свій рівень страху, болю якийсь там закапсулювався. І казка ніби розв'язує цей клубочок і потрошку-потроху всі говорять легко.

Саме головне, що в казці і завершальним етапом такої презентації, зустрічі моєї з дітьми є настанова на те, що робити далі. Тобто, я їх провокую писати далі казочки. Вони включаються, вони йдуть наповнені ідеями. Найцінніше – те, що я виходжу звідти, я йду з ідеями. І вони йдуть з ідеями про те, що робити далі. Я маю купу того, що вони хочуть. Вони хочуть комікси, вони хочуть мультфільми, вони хочуть спектакль, хочуть продовження. І це мене заражає. Я йду додому, хочу творити. І це їх заражає.

Набагато тривожнішими є дорослі. Мами діточок з тих садочків, вихователі, які дуже бережно бояться про це говорити. Я розумію їх. Розумію, наскільки хочеться вберегти цих дітей, які цілодобово живуть в умовах війни. Але я запевнюю їх, що казка є досить така м'яка. Я навіть боялася вберегти цю межу, щоб не занадто легко говорити про війну. Це страшні події, не можна перейти в легкість, веселість. Це важкі події. Вберегти, щоб і не було страшно, і не занадто весело говорити про цю подію, про визволення Ірпеня і про війну в Україні.

Арт-терапія для дітей у Приірпінні

- Як почали працювати із напрямком казкотерапії і поясніть що це означає?

- Цей метод і ці інструменти ми використовували ще й до війни. Тому що це дуже хитрий спосіб через казку ефективно вплинути на дитину. Навчити якихось алгоритмів, як діяти в ситуаціях, подати мораль, якісь культурні цінності або допомогти дитині згенерувати власний, підказаний шлях виходу з якоїсь ситуації. Казка – дуже цікавий спосіб, тому що він підключає підсвідомість.

Коли ти не дієш, навіть для дорослих це дуже круто, тому що ти включаєш свою дитячість. На дитячому рівні вже не мислиш як раціональна людина, яка знає, що як повинно бути, а включається саме те, як ти відчуваєш, що тобі зараз потрібно. Але в умовах війни запит на таку методу, на такий інструмент став особливо актуальним. Він допомагає відійшовши від реальності, пройти через якісь переживання, не травмуючи спогадами, не травмуючи з обговоренням того, що саме конкретно відбувалося і відбувається навколо дитини чи дорослого.

- Як Ом допоміг вам розповісти дітям про війну?

- По-перше, вони починають усвідомлювати те, що він є поряд в цих важких обставинах. Що він робив, що ти робив, як ви разом десь пересікались чи ні. Мене дивує завжди, що я приходжу в будь-який садочок ірпінський чи школу, а там завжди знайдеться дитина, яка скаже: “Так я ж його бачу. Він от там був, в тому скверику, в тому лісочку, за дерево виглядав, рогами шевелив”. І завжди я кажу, що вже пора відкривати клуб свідків ОМА. Тому що завжди знайдеться хтось, хто його бачив (сміється).

І діти підтверджують цю казку, говорять про дух, який щось робив під час окупації Ірпеня. І це провокує їх на розмову. А що ви зараз? А що, а як, а куди?

І що далі? Оце дуже цінно, а що далі? Це найцінніше в цій казці, у всій цій історії, в цьому героєві, що треба йти далі. Далі будувати своє життя. Будувати свою особистість. І добиватися того, що тобі потрібно.

Зустрічі з читачами - як говорити з дітьми в часі війни

- Як почали спілкуватися з дітьми за допомогою читацьких зустрічей, про що розповідають і який маєте результат?

- Так, в мене був досвід дуже цікавий. Від самих малесеньких до самих дорослесеньких. Я їздила на зустрічі. Також до мене приїздять в мої проекти письменники, письменниці, художники, фотографи до діточок. І це дуже круто, тому що це йде обмін енергіями. Якщо, наприклад, наша радянська колишня система – це були письменники, яких уже немає в живих, то це круто, що ми маємо сьогодні письменників і творців дитячої літератури. Які поряд, які готові приїхати, розказати, як вони це робили, поділитися якимись лайфхаками, посміятися, переготати разом з дитинкою і надихнути її на власний творчий шлях.

Була дуже особлива зустріч із дітками Запоріжжя. Був педагогічний форум і я там познайомилася з педагогами всього регіону і залишила контакти для того, щоб можна було комунікувати. І до мене звернулися вчителі діточок, четвертий, п'ятий клас. Діти, які змушені сидіти в укриттях, які вчаться в укриттях, які не бачать світу білого через те, що постійні повітряні тривоги. І запит основний був підтримати їх і дати щось таке світле. Через Zoom розказувати казочку, через маленький такий простір.

У мене є планшет графічний, стилус, де я можу малювати, і на екрані це видно.

Я кажу, а давайте ми зараз з вами намалюємо спільну ілюстрацію, яка буде для вас розмальовкою, наприклад. Я малюю Ома, Дзвіня, а все інше добавляєте ви.

В кінці ми мали такий великий малюнок чорно білий, який я потім їм відіслала. І вони як розмальовку могли його розмалювати. Спільний малюнок, діточок такої-то школи і художниця, авторка казки. І коли йшов фідбек, що вам сподобалось? Те, що намалювали разом з ілюстраторами. Та вона ж намалювала те, що ми хотіли. Тобто їх так активували, вони засвітилися та загорілися.

- І наостанок де можна знайти ваші книги, іграшки. Як вас можна запросити на творчу зустріч?

- Книги продаються у всіх книгарнях на інтернет-ресурсах. У видавництві Чорні Вівці можна їх придбати, а також особисто у мене.

Я дуже відкрита на спілкування, на зустрічі. Тому звертайтеся прямо до мене в Фейсбуці Таша Торба і Ютуб-канал CVMR Казки, де я начитую свої казки або Казкарка Таша Торба. Теж можна знайти мої казочки.

Розмову вела журналістка і ведуча Марія Марчук, продюсер та редакторка проєкту Наталія Зіневич. Розміщення матеріалу редакторки сайту Марини Литвиненко.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.