Боярка
Васильків
Культура

Т. Г. Шевченко і Київщина: відомі й невідомі факти


Ось і завершилися так звані Шевченкові дні, коли не лише в Україні, а у багатьох країнах світу, згадували видатного українського Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка. 9 березня відзначалася 205-та річниця з дня його народження. 10 березня минуло 158 років із дня його смерті. Тарас Григорович Шевченко неодноразово бував на Київщині, про що згадує у своїх творах «Наймичка» та «Прогулка с удовольствием и не без морали». Зокрема, у «Наймичці» він згадує Васильків: «Верстов із п’ять, а може й більше, ліворуч Ромодану (знов таки як їхати з Ромна), саме проти описаного мною села, лежить полога, широка рівнина, – така широка й довга, що й край її в тумані гине; а влітку, за тихих палких днів, то й марево трапляється, мов у безлюдних, неродючих, безводних степах киргизьких. Всю оту долину, наче змережану різнобарвними ланами, покривають темні могили, що своєю формою й розміром нагадують могили між Києвом та Васильковом на Білокняжому полі. Кажу це тому, що з Києва до Одеси більше проїхало людей, що цікавляться рідною старовиною, ніж із Ромна на Кременчук. Ромодановим шляхом, як відомо, йдуть самі чумаки, а чумак людина проста, – яке йому діло до яких хоч могил? Він хіба тілько сам себе спитає: «Чиїм трупом вас начинено?», або, дивлячись задумливо на темні могили, однозвучно, монотонно заспіває... Так от на тій рівнині, серед похмурих могил та різнобарвних ланів, зеленіє невеличкий гай, мов оазис у пустині аравійській, – це хутір багатого козака Якима Гирла…». [caption id="attachment_55200" align="alignnone" width="3872"] Пам'ятник молодому Т.Г. Шевченку у м. Васильків, адже саме в молодому віці він бував на Васильківщині[/caption] Біла Церква, Васильків і Митниця є в уривку із твору «Прогулка с удовольствием и не без морали»: «В Василькове мы закусили с Трохимом фаршированной жидовской щукой, крепко приправленной перцем, и потянулись дальше. Пошел мелкий, тихий дождик, потом крупнее и крупнее, наконец полил как из ведра; можно бы было заехать в корчму в Мытныци (село) и переждать дождь, но я как сказал себе, чтобы нигде не останавливаться до Белой Церкви, так и сделал. В Белую Церковь приехали мы уже ночью». Крім того, на початку липня 1846 року Тарас Григорович Шевченко, як художник і співробітник Київської археографічної комісії, брав участь у розкопках в околицях села Мар'янівка на Васильківщині. Це були розкопки Перепетового поля – курган Пепеп’ятиха скіфського часу, 7-6 ст. до н. е., адже тоді пам’ятки сфотографувати змоги не були, тож їх замальовували. Саме завдяки малюнкам Шевченка відомо, як виглядав курган до розкопок. Т. Г. Шевченко і Київщина: відомі й невідомі факти «Одного дня після розкопок Тарас Шевченко разом зі своїм колегою поїхав через село Будаївка (нині місто Боярка) до села Боярка (нині Тарасівка), де завітали на гостину і зупинилися переночувати у хаті місцевого священика – настоятеля Успенського храму. Нині у Тарасівці на місці хати священика, де зупинявся Тарас Шевченко, силами Володимира та Валентини Сизонів є камінь з меморіальною дошкою», – повідомив історик і дослідник Київщини Андрій Ковальов, автор книги «Боярка-Будаївка у боротьбі за державність...». Фото каменя - Андрій Ковальов