Столична залізниця об'єднає Вишгород, Бровари, Бориспіль, Українку, Васильків та Ірпінь

Чи надовго залізниця, з її небезпечними вантажами, окупувала столицю, яке місце їй відводять
фахівці у найближчій перспективі й далекому майбутньому та як це вплине на деякі регіони
Київської області, виданню "Вечірній Київ", розповіли фахівці КО "Київгенплан".

Залізниця займає чверть міських територій.

"У діючому сьогодні Генеральному плані Києва передбачено будівництво залізничного обходу столиці
й винесення за межі міста вантажних поїздів, - розповів начальник управління транспортної
інфраструктури КО "Київгенплан" Олексій Шаповалов, - у проект нового генплану й у діючу схему
транспорту столиці це положення також перейшло, адже наміри не виконані. Поки не маємо великого
транспортного обходу навколо Києва, де окрім автобану передбачений й коридор (простір) для
проектування залізниці, вантажі тягатимуть через центр столиці. Колись, при проектуванні великого
обходу й затвердженні його техніко-економічного обґрунтування залізницю не врахували. Тому Уряду,
Мінінфраструктури разом з Києвом конче потрібно якнайшвидше повернутися до цього питання.
У проекті генплану всі заходи, пов’язані з виносом залізничного господарства, що непродуктивно
займає у місті величезні площі, передбачені".

Що треба зробити:

• спорудити дільниці зовнішнього залізничного обходу від Ніжинського до Тетерівського напрямків
  для пропуску транзитних вантажних потоків;
• створити три транспортно-складські комплекси: у районі с. Кожухівка Васильківського району,
  с. Калинівка Броварського району, м. Українка в комплексі з новими вантажними районами річкового
  порту;
• закрити вантажні станції і двори Київ-Товарний, Київ-Дніпровський, вантажний двір Київ-Петрівка,
  припинити вантажні роботи на ст. Київ-Пасажирський, сортувальні роботи на ст. Дарниця.
• збудувати залізничну розв'язку в різних рівнях в районі зупинкового пункту Лівий Берег;
• спорудити додаткові колії на ділянках: Київ-Московський – Дарниця, Жуляни – Глеваха,
  Київ – Миронівка;
• закриття 66 малодіяльних під'їзних колій на 10 вантажних станціях.

"Поки залізницю з її вантажами винесуть за межі столиці, планується максимально використовувати
створи залізничних шляхів у місті для прокладання вздовж них автошляхів для того, щоб збільшити
пропускну здатність дорожньої мережі, створити хордові магістралі в різних напрямках столиці, -
говорить заступник начальника управління транспортної інфраструктури КО "Київгенплан" Тамара
Аляб’єва, – сьогодні у Києві такий підхід мало використовують. Але, завдяки залізничній колії,
наприклад, ми передбачаємо використати Залізничне шосе. В першу чергу можна продовжити
автодорогу від цього шосе вздовж колій на південь - до вул. Любомирської, в другу чергу – вийти
дорогою до вулиці Федорова, потім – до Кільцевої дороги. На Караваєвих дачах ми пропонуємо
будувати з однієї сторони колій автодорогу районного значення. Створ залізничної гілки, що
простяглася від Нивок аж за Борщагівку можна використати для прокладання дороги, але тут має
бути прокол у насипу в районі шляхопроводу на проспекті Курбаса. Є багато й інших проектів
поєднання залізниці з автотрасами".

На перетинах залізниці з автошляхами, які ще залишилися у місті, будуть дворівневі переїзди.
Наприклад, на перетинах вулиць Суздальська та Медова давно готовий проект шляхопроводу. Так
само й на проспекті Науки та Столичного шосе.

Які зміни чекати столичній електричці:

"Зараз розглядається варіант перетворити залізничне кільце у столиці на повноцінний вид
швидкісного транспорту у місті, - розповідає Тамара Аляб’єва, - Електричка має працювати в єдиному режимі
з метрополітеном, швидкісним трамваєм. І в проекті генплану передбачені комплексні пересадкові
вузли між електричкою та наземним пасажирським транспортом. Адже колії проходять поряд з
існуючими й перспективними станціями метро. Коли місто звільниться від вантажних потягів й буде
організовано нормальний рух пасажирської залізниці, території поблизу пересадкових вузлів
отримають шанс на відродження. А тим більше – території, які нині захаращені залізничним
непотребом. Його можна побачити хоча б долаючи відстані на міській електричці. Є ідея надати
можливість пасажирам з населених пунктів приміської зони - Броварів, Вишгорода, Українки,
Василькова, Ірпеня робити пересадку не на Центральному залізничному вокзалі столиці, а одразу
на міську кільцеву електричку. Й користуватися нею як повноцінним міським транспортом".

Таким мав вже бути Дарницький залізничний вокзал і пересадковий вузол.

"Що стосується Дарницького залізничного вокзалу, то він, за діючим Генпланом, мав би вже з’явитися, -
продовжує Тамара Аляб’єва, - але ми його знову вносимо у проект. Недобудована споруда так і стоїть.
Тут, нагадаю, запроектовано великий пересадковий вузол – з трамваїв, авто й міської та приміської
електричок в поєднанні з міжнародним залізничним вокзалом".

Для міської залізниці передбачено:

• звільнення внутрішньоміського залізничного вузла від вантажних потоків та використання його в
  якості швидкісного рейкового пасажирського транспорту в єдиній системі з метрополітеном і
  швидкісним трамваєм;
• будівництво лівобережного пасажирського вокзального комплексу на ст. Дарниця;
• включення у внутрішньоміську мережу залізниці зв’язків з містами приміської зони (Вишгород,
  Бровари, Бориспіль, Українка, Васильків, Ірпінь);
• будівництво швидкісного залізничного зв’язку з аеропортом "Бориспіль" - (зроблено);
• збільшення частоти руху поїздів в часи "пік" та протягом доби (з 18-20 хв. до 3-5 хв.);
• будівництво 14 нових залізничних станцій та зупинних пунктів;
• організація зручних підходів, пере садкових вузлів з іншими видами транспорту, позавуличні пішохідні
  переходи, перекриття платформ;
• реорганізація територій біля станцій залізниці, створення нових міських майданів, організація
  підвозу пасажирів наземним транспортом, спорудження перехоплюючих паркінгів.