Старовинні фото і традиційний український одяг на Хрещатику
У переддень 15-річчя Дня вишиванки, 18 травня 2021 року на Хрещатику в Києві стартував проєкт #своявишиванкасвояісторія — спільна ініціатива Національного музею Голодомору-геноциду, магазину українських брендів Всі. Свої та клубу українських ілюстраторів Pictoric. Проєкт має на меті показати тяглість української вишивки від минувшини дотепер. Демонструючи у вітринах автентичний одяг із приватних колекцій та його сучасні інтерпретації. Елементи традиційних орнаментів, збільшені в сотні разів, творчо переосмислила Олена Старанчук.
"У 1932-1933 роках комуністичний тоталітарний режим знищив не тільки мільйони людських життів, а й цілий пласт традиційної культури. Після Голодомору майже пішли в небуття ткацтво, багато технік вишивки, гончарство, чимало інших промислів. Традиційний одяг таврували як «старий» та «сільський», а на заміну йому витворили сценічний образ козака в атласних шароварах та «україночки» в пластиковому віночку. Якщо у Києві початку 1930-х за вишиту сорочку або кожух могли ув’язнити, то в 1980-х за це висміювали і жартома погрожували донести в КДБ. Старовинні сорочки, керсетки, плахти, хустки та юпки відійшли на культурний маргінес", - зазначають організатори проєкту.
У вітринах демонструється справжній одяг наших предків, який у 1932–1933 роках фактично допоміг їм вижити. Так, наприклад, вони обмінювали вишитий одяг на склянку борошна чи жменю квасолі або ж навпаки берегли його попри все й передавали наступному поколінню, як пам’ять про вціліле.
За задумом організаторів вітрини поділені на дві частини. В одній із них продемонстровані автентичні предмети українського одягу з приватних колекцій, а в іншій — сучасні моделі від українських брендів.
Фоном для одягу стали ілюстрації з українськими традиційними орнаментами від Pictoric. Шляхом зіставлення музейних експонатів і сучасного одягу ми наочно демонструємо цінність й актуальність українських традицій.
Водночас це також заохочує нинішнє покоління берегти свої вишиванки, які за сто років також стануть частиною сімейної історії.
На фото неповна команда людей, які працювали над цим проектом. #своявишиванкасвояісторія
"Головна мета проєкту — нагадати про важливість історії Голодомору-геноциду, який мав на меті не лише знищення людей, але й пригнічення і понівечення української культури, мови та традицій, а також дослідити феномен вишиванки в минулому та сьогоденні".
У вітрині магазину Всі. Свої на Хрещатику традиційний український одяг ілюструє старовинна фотографія. На ній – 17-річні Ярина, Гапка і Мотря, подруги з села Івангород Олександрівського району на Кіровоградщині.
Цю світлину, зроблену 1927 року, в своєму домашньому архіві зберігала Марія Давидівна Маган. Крайня справа - її мама Ярина Омельківна Маган 1910 року народження. Нині ця фотографія є експонатом етнолабораторії Баба Єлька в Кропивницькому.
Експедиція учасників проєкту в село Івангород відбулася 9 вересня 2019 року. Минулоріч разом з учасниками проєкту “Баба Єлька” та Ukrainer працівники Музею Голодомору записували свідчення очевидців Голодомору на Кіровоградщині. Зокрема, у селі Івангород, звідки походить фотографія, ми поспілкувалися з Бондар Галиною Кіндратівною 1924 року народження. Вона розповіла, що мешканців Івангорода від голодної смерті рятував голова колгоспу. Чоловік роздав колгоспні корови селянам додому, мотивуючи такий вчинок браком корму. 1938 року його репресували.
Повну історію Галини Бондар можна прочитати за посиланням: https://cutt.ly/pb01tFY#своявишиванкасвояісторія
Раніше «Погляд» повідомляв, про старт у Києві музейного проєкту “Вишивана сорочка Київщини”: виставка до 15-річчя Дня вишиванки
Також ми розповідали, що можна подивитись на День музеїв у Києві 2021
Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.