Стало відомо, для кого відтермінували застосування РРО з 1 січня

Сьогодні, 1 грудня, Верховна Рада прийняла компромісний закон про  застосування реєстраторів розрахункових операцій.

У сесійній залі парламенту під час голосування 319 народних депутатів підтримали законопроєкт №4439-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій».

 За словами голови Верховної Ради Дмитра Разумкова,  для депутатських фракцій і груп цей законопроєкт є компромісним.

Цей документ відтерміновує до 1 січня 2022 року обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для ФОП, які є платниками єдиного податку ІІ-IV груп, обсяг доходу яких упродовж календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для першої групи платників єдиного податку, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.

Також прийнятим сьогодні Законом скасовано штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів в РРО (ПРРО).

Окрім того, документом подовжено до 1 січня 2022 року застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (програмних реєстраторів розрахункових операцій) під час проведення розрахункових операцій.

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради звертає увагу, що прийнятим законопроектом №4439-д визначено граничні обсяги доходів, неперевищення яких є однією з умов застосування суб’єктами спрощеної системи оподаткування відповідних груп платників єдиного податку, виходячи зі встановлених законом розмірів мінімальної зарплати. Це дасть можливість  враховувати під час реалізації відповідних норм зміни в економічній ситуації.

Окрім того, документ виключає норми щодо застосування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій.

Цьому документу ще належить пройти необхідне техніко-юридичне доопрацювання.

Народна депутатка, експертка з економічних питань Галина Васильченко у своєму коментарі звернула увагу ФОПів на нюанси закону.

Зокрема, те що він «відтерміновує касові апарати до 2022 року для всіх ФОП, крім тих, що торгують технікою, ліками, ювелірними виробами (техніка та ліки вже були фіскалізовані); ліквідовує так званий «кешбек»; прив’язує ліміти до «мінімалки»: 1 група — 167 МЗП; 2 — 834 МЗП; 3 — 1167 МЗП (це не ті розміри, що хотіли підприємці, але наразі так); прив’язує та частково піднімає ліміт, з настанням якого наступає обов‘язокове застосовування касових апаратів (з 1 млн грн до 220 мінімальних зарплат ). Ліміт замалий і не відповідає загальним розмірам перебування на спрощенці. Тут точно треба працювати над його підвищенням; відміняє велику кількість штрафів».

Народна депутатка зауважила, що цим документом проблему фактично відклали на рік, але не вирішили. І назвала закон тим проміжним варіантом, який погодились проголосувати нардепи. «Сподіваюсь, що це стане першим кроком для подальшої роботи та порозуміння. Маємо для цього рік», зауважила Галина Васильченко.

Як повідомляв «Погляд», в Україні розповіли, кому не потрібні касові апарати.

Також «Погляд» розповідав, що з1 серпня запустили «касові апарати в смартфоні».