Софія Київська відкриває таємниці для юних дослідників: інтерв’ю з Софією Сивенко, завідувачкою відділення історії Київської Малої академії наук учнівської молоді, керівницею секції "Історія України"

Історія живе не тільки на сторінках книг, а відкривається в місцях, де можна до неї доторкнутися. Це живий простір, який досліджують вихованці секції "Історія України" на чолі з Софією Сивенко. Для юних дослідників літо перетворюється на час справжніх відкриттів: археологічні практикуми, екскурсії місцями, де творилася українська державність, зустрічі з науковцями й можливість самим долучитися до дослідницької роботи. Цього року серцем практики став Національний заповідник "Софія Київська" – пам’ятка світового значення, яка досьогодні продовжує відкривати нові сторінки своєї історії. В інтерв’ю спеціально для медіа "Погляд" завідувачка відділення історії Київської Малої академії наук учнівської молоді і керівник секції "Історія України" Софія Сивенко розповідає про літні археологічні та історичні практикуми МАНівців, дослідження історичних пам'яток та артефактів, екскурсії та розробку дітьми власних наукових проєктів.

- Софіє, як працює секція "Історія України"? На чому ви та ваші вихованці зосередили увагу влітку цього року?

- Традиційно влітку ми проводимо археологічні, історичні, краєзнавчі практикуми на базі центрів ЮНЕСКО, Києво-Печерської Лаври і Софії Київської. Цьогоріч ми повністю перейшли в Національний заповідник "Софія Київська", де вже відбулося декілька практикумів і зустрічей з вихованцями Київської Малої академії наук. Зокрема, цікавим був майстер-клас, під час якого діти на практиці розглядали графіті на стінах Софії Київської. При чому це графіті не лише ХІІ століття, а й пізніші – ХІХ-ХХ сторіч.

Працюючи в Національному заповіднику "Софія Київська", ми більше уваги зосереджуємо на останніх археологічних знахідках. Адже, незважаючи на війну, археологічні розкопки у Софії Київській тривають і науковці продовжують вивчати цю територію. А тут, звичайно, є дуже багато того, що можна відкрити для себе. Так, пізнавальною для дітей була екскурсія територією старої Софії Київської, яку провів Тимур Бобровський (український археолог, спелеолог, епіграфіст, пам'яткоохоронець; кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури України, - прим. ред.).

Під час екскурсії мої вихованці побачили залишки стін, дізнались, як вони вивчаються на сьогоднішній день, які нові об’єкти знайдені. Варто сказати, що залишки стін Софії Київської є цікавими з точки зору досліджень. Для наших юних науковців ми проводимо практичні майстер-класи, де вони обробляють, очищують залишки стін, вчаться їх реставрувати. Таким чином діти покроково проходять всі археологічні етапи. З нами працюють різноманітні спеціалісти.

- А де ще цього року, окрім Софії Київської, ви проводили практику?

- Справа в тому, що цьогоріч виповнюється 50-річчя гуртка археологічного краєзнавства, який очолює Олена Кухарська, тож всі наші практикуми проходять спільно з вихованцями цього гуртка різних років. Перший наш спільний виїзд у цьому році був у Білогородку Київської області, де працювала археологічна експедиція в пошуках залишків пам’яток Київської Русі. Випускник Київської Малої академії наук Іван Зоценко очолює цю експедицію (Іван Зоценко – кандидат історичних наук, археолог, відомий своєю роботою зі збереження археологічної спадщини, пам'яткоохоронець, автор численних праць із різних проблем скіфознавства, - прим. ред.).

Це був перший наш виїзд за межі Києва. У Білогородці ми з дітьми стали свідками того, як проходять розкопки навіть у такі складні часи війни, побачили викопані знахідки. Іван Зоценко розповів про них та провів для дітей екскурсію Змієвими валами.

Ми з вихованцями секції "Історія України" не тільки познайомились з об’єктами археологічних розкопок часів Київської Русі, але й потрапили в ДОТи, які будувались у 1930-х роках, напередодні Другої світової війни (ДОТи – довгочасні оборонні точки, капітальні фортифікаційні споруди з залізобетону, призначені для захисту артилерійської зброї та особового складу від обстрілів противника, що стали поширеними в 1930-ті та під час Другої світової війни, - прим. ред.).

Як бачите, спектр нашої діяльності дуже широкий: якщо ми їдемо на якийсь археологічний об’єкт, то вивчаємо і краєзнавчий фрагмент цієї місцевості, і, звичайно ж, історію даного місця – від археології до сьогоднішнього дня.

- Як працює гурток "Історія України" влітку? Після практикумів у червні діти йдуть на канікули?

- Діти не просто йдуть на канікули, адже ми проводимо не лише археологічні практикуми. У нас є й зустрічі в бібліотеці, архіві.

Протягом літа діти напрацьовують фрагменти своїх науково-дослідницьких проєктів, щоб восени вже визначитись із тематикою і почати працювати.

- Чи діляться діти враженнями від проведення таких практикумів, виїздів?

- Звісно. Усі враження дітей є на нашому сайті Київської Малої академії наук. Серед тих, хто ділився враженнями, є наш найменший учасник, який цьогоріч перейшов до 7 класу. Також на сайті є фотографії, калейдоскоп подій і всі відгуки.

Розмову вела продюсерка та редакторка проєкту Наталія Зіневич. Матеріал для публікації підготувала літературна редакторка Надія Проценко. Розміщення матеріалу редакторки сайту Марини Литвиненко.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.