Слухачі школи гідів Вишгородщини познайомилися з «місцями сили» у Межигір’ї

Національний парк умовно ділиться на дві частини – верхнє і нижнє Межигір’я. Саме нижнє Межигір’я свого часу й було територією козацького Межигірського Свято-Преображенського монастиря. Про його унікальну історію розповів краєзнавець Геннадій Ніколаєнко.

Серед галузей, по яких найболючіше вдарив карантин, опинилася сфера туризму. У програші – всі: і споживачі туристичних послуг, тобто бажаючі мандрувати, провести свою відпустку приємно й пізнавально, і надавачі цих же послуг, які, само собою, залишились без заробітку. Втім, більшість організаторів туристичних послуг використовують паузу, на яку поставив галузь карантин, для того щоб удосконалити роботу, визначити нові туристичні маршрути. А ще – для того, щоб відкрити мандрівникам нові цікавинки, куточки України, які досі були незаслужено забуті туристами.

Один з таких куточків – Вишгородщина. Вишгород відомий своїм історичним минулим, пов’язаним із княжими часами та будівництвом Київської ГЕС, і унікальними гончарними промислами, і неповторними краєвидами.

Але не про всі унікальні родзинки Вишгородщини, не про всі потужні «місця сили» знають туристи. Втім, скоро край має відкритися по-новому. Над цим працює Туристичний кластер Вишгородщини.

Як уже повідомляв «Погляд», нині розробляється Туристичний шлях Вишгородщини, триває навчання у школі гідів, де викладачами є члени громадської спілки «Всеукраїнська асоціація гідів» - сертифіковані міжнародними організаціями та мають практичний досвід з підготовки фахівців.

Досі заняття Школи гідів відбувалися онлайн. Власне, до цього спонукали карантинні обмеження. А тепер почалися практичні заняття безпосередньо у тих куточках, до яких планують запрошувати туристів.

Перше таке заняття відбулося у Національному парку «Межигір’я», де майстер-клас з проведення екскурсій показав краєзнавець, дослідник Історичного Межигір’я Геннадій Ніколаєнко, відомий під псевдонімом Геннадій Межигірський.

Проводячи навчальну екскурсію, він показав гідам, що Межигір’я – це не тільки колишня вотчина Януковича і «золотий батон», не лише дачі високопоставлених чиновників, на які перетворився цей унікальний куточок.

Національний парк умовно ділиться на дві частини – верхнє і нижнє Межигір’я. Саме нижнє Межигір’я свого часу й було територією Межигірського Свято-Преображенського монастиря, місця колишнього паломництва вірян, який нині лишився тільки в писемних документах, старих світлинах, а ще – в усних оповідях. Зокрема, Тарас Шевченко, побувавши червні 1843 року у Вишгороді і Межигір’ї, був здивований, не знайшовши легендарного діючого монастиря – на той час він був закритий указом Катерини ІІ. Тож Шевченко подався у село Вишгород збирати спогади місцевих жителів про монастир і його насельників, і саме ці оповіді лягли в основу поеми «Чернець».

Геннадій Ніколаєнко провів групу маловідомими стежками ченців. Називаючи Межигір’я «українським Єрусалимом», гід розповів про те, як формувалася святість цього куточка, і де знаходяться «місця сили», а їх тут немало.

А після захоплюючої розповіді гіди скуштували воду з унікального джерела «Дзвонкова криниця», яке вважають цілющим, і завдяки якому в 20-х роках ХХ століття пропонувалося облаштували у Межигір’ї лікарню, у якій, як казали тодішні фахівці, медикаменти не потрібні. Може, так воно й було б, але після перенесення  у 1934 році столиці України з Харкова в Київ місцину під свої дачі облюбувала партійна верхівка, що закінчилося знесенням монастирських будівель і зведенням будинків для вищих чиновників.

Втім, після періоду «золотого батона» Національний парк Межигір’я доступний для відвідувань кожному. А дбайливо доглянута територія чекає на туристів. Тут затишно і легко. Тут і досі цвіте рододендрон. Тут тварини почуваються спокійно, а молоді олені, які ходять на вільному випасі, не бояться людей і охоче беруть з рук смаколики. Тут дзвони біля Дзвонкової криниці дзвонять самі по собі, ніби вітаючи тих, хто прийшов попити з джерела, з якого брали воду славетні козацькі отамани Сірко, Калнишевський, Гоголь, наш Кобзар – Тарас Шевченко.

«Всі присутні учасники Школи гідів отримали великий і достатній для подальшої самостійної роботи масив історичної та фактологічної інформації, познайомилися з досвідченими колегами, які вже давно працюють на цій ниві, обмінялися напрацюваннями та враженнями. Ми вкотре переконалися, що Вишгородський район може в найближчій перспективі стати чи не найцікавішим і найколоритнішим об’єктом туристичної індустрії Київщини. Особливо позитивним та перспективним аргументом успішного розвитку туризму є наполегливе бажання команди Туристичного кластеру Вишгородщини сформувати широкий спектр пропозицій для різнопланового і різновікового споживача туристичних послуг. До маршрутів планується включати об’єкти історичної спадщини, культурного надбання, пам’ятки природи, відпочинкові зони, крафтові виробництва з дегустаціями їх продукції, міні-екскурсії по виробничим цехам та об’єкти гостинності (готелі та ресторани)», підсумував заняття Туристичний кластер Вишгородщини.

Як повідомляв "Погляд", Топ-5 туристичних місць Вишгородщини презентували у Всеукраїнському проєкті #DiscoverUkraineNow.

Фото автора