Київському рибоохоронному патрулю виповнилося два роки. Найголовніше завдання цього підрозділу Держрибагенства — охорона біоресурсів та захист водойм від браконьєрів. Рейди водоймами Київщини здійснюють щодня. З самого ранку головний державний інспектор Олександр Лень контролює вилов риби.
У водоймах Київського водосховища спершу натрапляє на батька з сином, які полюють за сомом. Держінспетор попереджає рибалок-аматорів, що одній людині дозволяється виловити не більше 3 кг риби за один раз.
А далі, у водоймах Дніпра рибалки здійснюють ловлю лящів. Пан Анатолій щойно приїхав. Ловитиме рибу на спінінг.
А ось у його товариша значно кращі справи.
Олександр - рибалка-любитель, приїхав сюди о 10-й ранку, та менш ніж за годину вже спіймав чималу рибину.
Каже, на риболовлю приходить ледь не щодня. Щоб зробити гарний вилов іноді потрібно провести на воді чимало часу.
Про норми вилову знає, але зізнається - не завжди вдається їх дотримуватись.
Тож, насамперед держінспектор нагадує про правила риболовлі. Грубі порушення — це використання будь-яких сіткоснастевих матеріалів, сіток, пасток та електровудок. Але лише патрулювання для якісного контролю за біоресурсами недостатньо. За два роки працівникам київського рибоохоронного патруля вдалося напрацювати власну інформативну базу та створити гарячу лінію. Про порушення найчастіше повідомляють рибалки-любителі.
Ця система значно ефективніше дозволяє вберегти водойми від браконьєрства. Втім працівники держрибагенства зазначають, ті штрафи, що є зараз, порушників не лякають.
Тож, штрафи за незаконний вилов риби планують збільшити у 10 разів. Такий законопроект нещодавно зареєстрували у Верховній Раді України. Якщо його приймуть, то відповідальність за грубі порушення правил рибальства значно посилиться. Згідно нього сплатити за порушення доведеться від 1700 до 250 000 гривень. До того ж, якщо порушника спіймають на гарячому вдруге, штраф ще збільшиться.
Крім того, працівники Держрибагенства сподіваються, що найближчим часом вдасться створити спецфонд. Туди б залучалися гроші за завдані збитки рибному господарству. Цим коштом можна було б здійснювати зариблення та покращувати екологічний стан водойм. Але це поки що лише у перспективі.
