Шість причин, через які Україна ще досі не скоротила викиди

На кону - питання енергетичної безпеки, стану довкілля та іміджу країни на міжнародній арені.

Про це повідомили у виданні «Агро Перспектива».

Через невиконання екологічних зобов’язань Україні загрожує втрата довіри інвесторів та міжнародна ізоляція. Відповідно до національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), Україна має знизити до 2033 року на 72% викиди оксидів, а до 2028 року – на 95% викиди сірки та пилу. Натомість на 90 установках мають встановити пило-, сірко- та азотоочистки, а ще 135 установок після відпрацювання певного часу повинні вивести з експлуатації.

На думку експертів, НПСВ не виконується, а це може мати для України фатальні наслідки. Адже у такому разі операторам установок доведеться зупиняти роботу енергоблоків, що, у свою чергу, призведе до дефіциту потужностей і зниження ефективності енергетичної системи всієї країни.

Чому НПСВ в Україні не виконується?

За попередніми підрахунками, загальний обсяг інвестицій, які необхідні для реалізації всіх заходів НПСВ, складає 4,1 млрд євро. Проте ряд факторів вплинув на те, що оператори установок просто не мають можливості здійснювати капіталоємні довгострокові інвестиції в природоохоронні заходи.

• Строки. Для досягнення визначених цілей були поставлені занадто амбіційні строки. Для прикладу, на скорочення викидів пилу Польща витратила 18 років, а Україна зобов’язалася досягнути цього показника за 10 років.
• Фінансування. Реалізувати ініціативу щодо законодавчого забезпечення механізмів фінансування інвестиційних проектів з будівництва газоочисного обладнання в рамках НПСВ Україні не вдалося. Таким чином, наразі в країні фактично відсутні механізми державного фінансування таких проєктів.
• Реформа ринку електричної енергії. Вихід на нові нормативи викидів можливий за рахунок інвестиційної складової до тарифу на електроенергію або інших видів державної допомоги та джерел фінансування. Проте в Україні з липня 2019 року в Україні було припинено дію механізму фінансування нових інвестиційних проєктів за рахунок окремої складової в тарифах ТЕС. Наразі ж нова модель ринку електроенергії включає цінові обмеження з метою недопущення суттєвого зростання ціни електроенергії для споживачів.
• Шахти. Україна за останні роки втратила контроль над шахтами, що добувають антрацитове вугілля, що стало причиною вимушеного перерозподілу потужностей та реконструкції десяти енергоблоків у 2017–2019 роках з метою захисту Об’єднаної енергетичної системи України. Натомість, за чинним НПСВ, вони мають бути виведені з експлуатації до 2033 року.
• COVID-19. Через пандемію коронавірусної хвороби та падіння промислового виробництва в країні спостерігається скорочення обсягів споживання електричної енергії.
• Зміни в структурі традиційної генерації, спричинені стрімким зростанням встановленої потужності сонячних і вітрових електростанцій в період 2018–2019 років.

Вихід ще є

Проте не все ще втрачено і реально впровадити НПСВ в Україні ще можливо. Для цього необхідно закріпити на законодавчому рівні джерела та механізми фінансування заходів НПСВ, переглянути послідовність впровадження проєктів зі встановлення пилогазоочисного обладнання та механізмів, а також відтермінувати строк реалізації НПСВ до 1 січня 2038 року.

Як повідомляв «Погляд», карантин планеті не допоміг, викиди парникових газів на Землі продовжують зростати. А вчора Київ знову потрапив у топ-20 міст із найбруднішим повітрям у світі.

Нагадаємо, з 2021-го викиди парникових газів в Україні почнуть контролювати.

Для зручності і аби бути першим у курсі найсвіжіших новин України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Щоб не пропустити найсвіжіші новини – обов’язково вмикайте повідомлення у вашому Telegram.