Що пропонує проєкт Держбюджету-2021

Уряд України 14 вересня схвалив і скерував до парламенту проєкт державного бюджету на наступний рік. «Погляд» звернув увагу на думки експертів щодо статей документа, які стосуються збільшення чи зменшення видатків у різних сферах.  

Зауважимо, і прем’єр-міністр Денис Шмигаль, і міністр фінансів Сергій Марченко назвали проєкт бюджету-2021 збалансованим. Втім, як повідомляв «Погляд», аналітики дослідили ряд статей цього фінансового документу і відзначили, що ним передбачено значне збільшення податкових надходжень: у порівнянні з планом бюджету на 2020 рік – на 145 млрд грн. Водночас передбачено зменшення неподаткових надходжень – на 54,2 млрд грн.

На Урядовому порталі оприлюднено основні показники проєкту Держбюджету-2021.

Показники, передбачені у проєкті держбюджету на наступний рік:

• ВВП складе 4,5 трлн грн. Зростання ВВП очікується на рівні 4,6%.
• Заплановані доходи – 1071 млрд грн (+92,3 млрд грн до плану 2020 року).
• Заплановані видатки – 1350 млрд грн.
• Середньомісячна зарплата – 13,6 тис. грн.
• Споживча інфляція – 7,3%.
• Державний борг до ВВП – 64,6%.

Видатки Держбюджету-2021 пропонується розподілити таким чином:

• На безпеку та оборону  – 267 млрд грн (+21 млрд до плану зі змінами на 2020 рік). На зарплати військовим та правоохоронцям – 131 млрд (+8,3 млрд грн).
• На освіту – 174 млрд грн (+34 млрд до плану 2020 року). На доплати зарплат вчителям +21,2 млрд грн (це збільшення зарплат на 30%).
• На медицину – 156 млрд грн (+27,5 млрд грн). Передбачається збільшення зарплат медиків на 30%. На програму медичних гарантій планується 123,4 млрд. На боротьбу з коронавірусом – 19,4 млрд (з яких 2,6 млрд грн на вакцинацію).
• На соціальний захист населення – 324 млрд грн (+7,5 млрд до плану 2020 року). Видатки для пенсійного фонду – 204 млрд грн.
• Програма «Велике будівництво» (розвиток дорожньої інфраструктури) – 150 млрд грн (+20,7 млрд грн).
• Зростання МЗП до 6 тис. грн з 1 січня 2021 року та з 1 липня – до 6,5 тис. грн (+41,4 млрд грн).
• Програми підтримки малого та середнього бізнесу – 12 млрд грн. На реалізацію програми портфельних гарантій планується виділити 10 млрд грн. На компенсацію відсотків за кредитами для мікро- та малого підприємництва – 2 млрд грн.
• Фінансова підтримка регіонів (ДФРР) – 9,4 млрд грн (+4,5 млрд до плану 2020 року).
• На культуру – 7,5 млрд грн (+2,8 млрд до плану 2020 року).
• На спорт – 7,4 млрд грн (збільшено у 2,7 рази до плану 2020 року).
• На підтримку вугільної галузі – 4,5 млрд грн.
• На підтримку аграріїв – 4,2 млрд грн.
• На цифровізацію галузей економіки – 2,9 млрд грн.
• На закупівлю 100 пасажирських вагонів для залізниці – 3,3 млрд грн.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, проєкт містить низку пріоритетів, серед яких – зростання мінімальної зарплати, на що  передбачено 41,4 млрд грн, якісна освіта – тут збільшення видатків становить 34 млрд грн, доступна медицина (+27,5 млрд грн), де серед видатків пропонується 2,6 млрд грн на вакцинацію від коронавірусу, цитує посадовця Економічна правда.

Чому основний державний документ наступного року багатьох змусив замислитись?

Передусім йдеться про скорочення соціальних видатків у низці сфер.

Так, у проєкті держбюджету передбачено видатки на субсидії у розмірі 36,6 млрд грн. Це на 6,9% (на 2,7 млрд грн) менше, ніж у 2020 році (39,3 млрд грн). Видатки передбачені за статтею "виплата пільг та житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу в готівковій формі", зауважує ресурс depo.ua.

Тож виникає закономірне питання – чи то роботи буде вдосталь і зарплати та пенсії такі, що й необхідність у субсидіях відпаде, або ж якимось чином цієї державної допомоги когось позбавлятимуть чи її урізатимуть? Поки що це – запитання без відповіді.

Проаналізувавши детальніше проєкт бюджету, відповідей на всі запитання щодо соціальних видатків не знайшли і експерти. Зокрема, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в інтерв’ю ресурсу «Апостроф» зауважив: «Поки немає чіткого виділення, скільки коштів піде на різні соціальні витрати. У презентації бюджету було написано, що 103 млрд грн - це субсидії, соціальна допомога. Хотілося б чітко зрозуміти, скільки держава планує на субсидії віддати грошей і чому це так важливо».

А народний  депутат Олексій Гончаренко у коментарі bigkyiv звернув увагу на те, що бюджет наступного року передбачає збільшення фінансування на утримання силового блоку та Офісу президента. Найбільше зросте фінансування ДБР – на 75%.

Зокрема, Гончаренко порівняв ці видатки у цьогорічному бюджеті і пропозиції для наступного: 

• Офісу президента і президенту додадуть 356 728,5 тис. грн (зростання на 40%);
• ДБР отримає більше на 1 067 542,1 тис. грн (ріст – 75%);
• Офіс генпрокурора матиме збільшення на 1 931 466,2 тис. грн (на 25%); 
• НАБУ дадуть більше на 141 696,7 тис. грн (а це +15%).

Коментарів щодо поданого до Верховної Ради проєкту Держбюджету-2021 не бракує. Однак проєкт – це одне, а ось що приймуть депутати у результаті розгляду документу – це вже інше.

Прогнози щодо прийняття

У Верховній Раді запланували розглянути бюджетне питання вже цього тижня. Олег Пендзин прогнозує, що зміни в головному фіндокументі країни можливі, але не по всіх пунктах. І це може бути пов’язано з майбутніми виборами.

«Макроекономічні показники навряд чи будуть змінюватися. А ось видаткові статті обов'язково зміняться. Перш за все вони зміняться в частині субвенції регіонам, тому що друге читання буде якраз перед місцевими виборами. Буде потужний тиск від народних депутатів на Міністерство фінансів, на уряд щодо збільшення витрат на регіони. Таким чином вони хочуть зробити ймовірнішою перемогу провладних кандидатів», - зауважує експерт.

Як повідомляв «Погляд», стартувала кампанія з висування кандидатів на місцеві вибори. Вона триватиме від сьогодні, 15 вересня, і до 24 вересня.

Ми також повідомляли, що у жовтні платіжки за опалення можуть зрости на 15–16%.