Що передбачає ухвалення мовного закону, фейки та реакція суспільства

25 квітня 2019 року народні депутати у другому читанні ухвалили закон №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». За прийняття закону пролосували 278 народних депутатів. Проти проголосували 38 депутатів, 25 не голосували, 7 утримались від голосування.

Наведемо головні положення нового закону:
– Єдиною державною мовою в Україні є українська.
– Спроби запровадити багатомовність тепер тотожні насильницькій зміні чи поваленню конституційного ладу.
– За публічне приниження чи зневажання української можуть притягати до відповідальності.
– Посадовці повинні володіти державною мовою та застосовувати її при виконанні службових обов’язків.
– Державна мова має використовуватися в освітній сфері і трудових відносинах, у медичній сфері, обслуговуванні споживачів, у публічних заходах та рекламі.
– Дія цього закону не поширюється на приватне спілкування.

Навколо даного закону вже почалися поширюватися у соціальних мережах фейки. Зокрема, неправдивою є інформація про те, що мовні інспектори ловитимуть неукраїномовних людей на вулиці і наказуватимуть. Депутати вилучили із законопроекту будь-які згадки про мовних інспекторів ще перед першим читанням.
У побуті люди можуть спілкуваатися будь-якою мовою, за розмову англійською чи будь-якою іншою мовою штрафувати не будуть, адже мовний закон не поширюється на мову приватного спілкування та релігійних обрядів.

А ось у публічному просторі, державному та комунальних секторах, у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів та послуг, у медичній сфері, обслуговуванні на транспорті, у публічних закладах повинна використовуватись українськамова. Комп’ютерні програми теж повинні будуть мати інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою або мовами Євросоюзу. На телебаченні, в інтернеті та друкованих ЗМІ, у театральних виставах та при дубляжі кінофільмів використовуватимуть українську. Передбачається, що держава гарантує право на отримання освіти державною мовою.

Штрафувати будуть чиновників, депутатів, інших посадових осіб, якщо вони не користуються на роботі державною мовою. А за публічну образу української мови вводиться кримінальна відповідальність – позбавлення волі до трьох років, як за публічну наругу над прапором, гербом або гімном України.

Про іспити
Від продавців, будівельників, кухарів, перукарів тощо ні сертифікат, ні атестат не вимагатимуть. Але тим особам, які здійснюють публічні функції (наприклад, продавцям), однаково доведеться виконувати норми закону та надавати послуги українською мовою.

Через півроку після набрання законом чинності передбачено створення комісії зі стандартів державної мови. Вона буде опікуватися проведенням державного іспиту, складатиме тести, контролюватиме процес. Для тих, кому все ж потрібно скласти іспит у майбутньому, буде достатньо часу підготуватися.

Якщо ви вже обіймаєте посаду, не треба складати жодних додаткових іспитів з української мови чи проходити атестацію. Та якщо у планах є керівна посада, наприклад, Президента України, голови СБУ, директора школи чи державного службовця тощо, доведеться скласти іспит і отримати державний сертифікат про рівень володіння державною мовою. Також складати іспит доведеться тим, хто хоче стати громадянином України.

Для осіб, які бажають влаштуватися на роботу вчителем, медичним працівником, потрапити на контрактну військову службу офіцером, стати рядовим/сержантом/старшиною поліції тощо, знадобиться лише атестат про середню освіту (за умови, що такий документ підтверджує вивчення особою української мови як навчального предмета (дисципліни)).

Телебачення і реклама
Важливим положенням законопроекту є збільшення мінімальної україномовної квоти на телебаченні: до 90% для загальнонаціональних і до 80% для місцевих каналів. Не менш важливо, що до україномовних зараховуватимуться лише справді україномовні передачі та фільми, а не як сьогодні двомовні.
Відтепер реклама буде виключно україномовною. Виняток буде лише для засобів масової інформації офіційними мовами ЄС.

У соціальних мережах дописувачі сприйняли ухвалу мовного закону із захопленням. Наведемо кілька прикладів:

Користувач Daria Antsybor зазначає:
«Я перейшла на українську вже після закінчення школи. У класі було за весь час дві людини (як потім виявилося, одна з них – онука Левка Лук'яненка, інший – хлопчик із Чернівців), які розмовляли українською. З ними я завжди теж переходила, але самій мотивації не вистачало. Потім я в 16 поїхала в Болгарію й точно пригадую, як 24 серпня вирішила з подругою говорити "як подарунок Україні" українською. Далі на першому курсі потроху перелаштовувалася, а на другому повноцінно й виключно лишилася українська…Наші діти однозначно говоритимуть і російською, і українською з народження, бо так склалися наші обставини. Але я дуже хочу, щоб у садочку та школі до того часу це вже була крута, жива, небутафорна українська. І я безмежно рада, що цей закон прийняли».

Alla Torchanskaja пише:
«Коли я вчилася на українській філології в Сімферополі, то цей факультет взагалі був дуже модний, крутий, популярний. Потоки були забиті, були шикарні тематичні аудиторії культури, літератури, історії. Викладачі та декан завжди у вишиваночках, і це все було норм. Раптом у 2014-му році всі ці люди стали фашистами, а факультету немає((( Я щаслива щодо прийняття закону, можливо, за кілька десятиліть молодь із сіл, приїжджаючи в місто, не буде цуратися своєї української і переходити на російську. Бо цей совковий стереотип, що російська мова – мова інтелектуалів, а українська – "теляча мова" варто вже давно зруйнувати. З початком!»

Виктория Ермолаева розповідає:

«Я 23 роки жила і не задумувалась про проблему мовного питання, в російськомовному Криму вчилася на українську філологиню, ніхто через це не дивився на мене косо, ніхто не засуджував, факультети були повні. А після переїзду довго не розуміла, чому люди дивуються тому, що я, кримчанка, знаю українську. Тоді я подивилася на питання ширше. І стало моторошно…А сьогодні закон прийнято, я рада. Вітаю!»

Ілюстративний матеріал з відкритих інтернет-джерел

Автор головного постеру - Сергій Нужненко, Радіо Свобода