Що носили українські модниці понад сто років тому?
13.03.2019
Косянчук Інна 0
Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” запрошує 16 березня на лекторій про традиційне вбрання Київщини початку ХХ ст.
Чи знаєте ви, що таке гелентур, линтар, або теремок? А тим часом ці елементи українського народного вбрання, модні на початку минулого століття, є актуальними й нині, і можливо, ідеї стилю тодішніх модниць з Куренівки чи Глевахи стануть у пригоді й сучасним дівчатам та жінкам для формування власного образу? Бо ж линтар – це бурштинове намисто, а теремок – різновид дівочого святкового головного убору – вінок із штучних паперових чи коленкорових квітів, пришитих на обруч, тобто те, що й нині популярне.
Побачити унікальну демонстрацію процесу одягання традиційного вбрання, дізнатися цікаві факти про українську моду Київського краю минулого століття можна 16 березня о 15 годині Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» за адресою Київ, вулиця Лаврська, 19. Тут відбудеться лекція, присвячена про традиційне народне вбрання Київщини. Відвідувачі дізнаються про складові українського народного строю, орнаменти, колорит, форми одягу та стійкість традиції. Лектор – Олександра Сторчай, старший науковий співробітник Музею Івана Гончара.
Вартість вхідного квитка - 50 грн. Квитки можна придбати за посиланням: https://kyyivshchyna.ticketforevent.com
Це черговий захід у рамках культурно-освітнього лекторію про традиційне народне вбрання “Історія костюма”, що проводиться в Музеї Івана Гончара кожну третю суботу місяця. На лекціях розповідають цікаві факти про строї різних куточків України.
Ось цікавий факт про Київщину. “Куренівка на той час була далекою околицею Києва. Мешканці її жили ще старовинним устроєм, дотримувались сільських традицій і звичок. Дівчата носили вишиті сорочки, корсетки, деякі були в плахтах, а дехто в спідниці. На шиї багато разків дорогого або бурштинового намиста, в неділю чи на свято на головах – квітчасті стрічки або й віночки. Парубки в чумарках, високих смушевих шапках – сірих і чорних, шаровари нормальної ширини, і в чоботях. Словом, усе так, як було і колись.” І. М. Гончар. 1930 рік.
А на фото – юпка, це верхній жіночий одяг. Такий носили в Глевасі Васильківського району на початку ХХ ст. Виготовлений з крамної тканини, плису, гарусу, домотканого полотна; Під час його виготовлення використовувались домашнє ручне та машинне пошиття і вишивка.
За матеріалами НЦНК «Музей Івана Гончара»